РОЛЬ ОСВІТИ ТА ГІГІЄНИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СОЦІАЛЬНИХ ДЕТЕРМІНАНТ ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i6-008Ключові слова:
соціальні детермінанти здоров’я, освіта, гігієна, здоров’язбережувальна поведінка, соціальна нерівність, школа, профілактика захворюваньАнотація
У статті розглядаються фактори освіти та гігієни як важелі впливу на формування соціальних детермінант здоров’я, що визначають рівень добробуту, поведінкові звички, ризик захворюваності, тривалість життя. На основі аналізу сучасних наукових даних обґрунтовано тісний взаємозв’язок між рівнем освіти, соціально-економічним статусом людини та її здоров’ям. Акцентовано увагу на глибокому взаємозв’язку між освітою, дотриманням гігієнічних норм, добробутом та станом здоров’я. Доведено, що освітнє середовище відіграє критично важливу роль у фізичному, психічному та соціальному розвитку особистості. Розкривається значення освітніх інституцій як ресурсу, який має широкий спектр можливостей для зменшення соціальної нерівності, формування здоров’язбережувальної поведінки, створення умов для повноцінного психосоматичного розвитку дітей і молоді. Наголошується, що школа не лише виконує освітню функцію, а й є середовищем безпеки, соціального і психологічного захисту дітей, особливо вразливих категорій. Розкривається роль вчителя як посередника у забезпеченні умов для здорового способу життя і профілактики захворювань. Приділено увагу впливу гігієнічних умов, якості навчального середовища, освітніх програм, участі батьків у навчальному процесі, а також значенню раннього розвитку дітей. Обґрунтовується важливість комплексного міжсекторального підходу до реалізації державної політики з метою створенню необхідних соціальних умов для забезпечення справедливості, добробуту, громадського здоров’я. Освіта і гігієна розглядаються як потужні чинники формування суспільного здоров’я, які мають бути інтегровані в усі рівні освітньої системи з урахуванням вікових і соціокультурних особливостей. Запропоновано спектр завдань, напрямів змістового наповнення освітніх програм, покликаних забезпечити соціальні детермінанти здоров’я залежно від вікових періодів, рівнів та типів закладів освіти.
Посилання
Closing the gap in a generation: health equity through action on the social determinants of health. Geneva: World Health Organization; 2008. Available: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/43943/9789241563703_eng.pdf
Mikkonen J., Raphael D. Social determinants of health: the Canadian facts. Toronto: York University School of Health Policy and Management; 2010. Available: https://thecanadianfacts.org/the_canadian_facts.pdf
Social determinants of health – what doctors can do. London (UK): British Medical Association; 2011. Available: https://www3.paho.org/hq/dmdocuments/2012/Social-Determinants-Doctors-Eng.pdf
Brown D. W., Anda R. F., Tiemeier H., et al. Adverse childhood experiences and the risk of premature mortality. Am J Prev Med. 2009. №37. Р. 389-396.
Van Niel C., Pachter L. M., Wade R. Jr., Felitti V. J., Stein M. T. Adverse events in children: predictors of adult physical and mental conditions. J Dev Behav Pediatr. 2014. №35(8). Р. 549-551.
Andermann A.; CLEAR Collaboration. Taking action on the social determinants of health in clinical practice: a framework for health professionals. CMAJ. 2016. Vol. 6, №188(17-18). Р. E474-E483.
Rose G. Sick individuals and sick populations. Int J Epidemiol. 2001. №30(3). Р. 427-32; discussion Р. 433-444.
Ebrahim S., Taylor F., Ward K., Beswick A., Burke M., Davey Smith G. Multiple risk factor interventions for primary prevention of coronary heart disease. Cochrane Database Syst Rev. 2011. №19; 2011(1). Р. CD001561.
Bartley M. Health Inequality: an introduction to theories, concepts and methods, 2nd Edition Cambridge: Polity Press, 2016.
Health Promotion. The 1st International Conference on Health Promotion, Ottawa, 1986. World Health Organization. Available: www.who.int/healthpromotion/conferences/previous/ottawa/en/.
Braveman P., Gottlieb L. The social determinants of health: it's time to consider the causes of the causes. Public Health Rep. 2014. №129 (Suppl 2). Р. 19-31.
Wu Y. T., Daskalopoulou C., Muniz Terrera G., Sanchez Niubo A., Rodríguez-Artalejo F., Ayuso-Mateos J. L., Bobak M., Caballero F. F., de la Fuente J., de la Torre-Luque A., García-Esquinas E., Haro J. M., Koskinen S., Koupil I., Leonardi M., Pajak A., Panagiotakos D., Stefler D., Tobias-Adamczyk B., Prince M., Prina A. M.; ATHLOS consortium. Education and wealth inequalities in healthy ageing in eight harmonised cohorts in the ATHLOS consortium: a population-based study. Lancet Public Health. 2020. №5(7). Р. e386-e394.
Skalická V., van Lenthe F., Bambra C., Krokstad S., Mackenbach J. Material, psychosocial, behavioural and biomedical factors in the explanation of relative socio-economic inequalities in mortality: evidence from the HUNT study.
Int J Epidemiol. 2009. №38(5). Р. 1272-1284.
van Oort F. V., van Lenthe F. J., Mackenbach J. P. Material, psychosocial, and behavioural factors in the explanation of educational inequalities in mortality in The Netherlands. J Epidemiol Community Health. 2005. №59(3). Р. 214-220.
Karoly L. A., Kilburn M. R. Cannon J. S. (2006). Early childhood interventions: Proven results, future promise. Rand Corporation.
Arnold D. H., Doctoroff G. L. The early education of socioeconomically disadvantaged children. Annu Rev Psychol. 2003. №54. Р. 517-545.
Noble K. G., McCandliss B. D., Farah M. J. Socioeconomic gradients predict individual differences in neurocognitive abilities. Dev Sci. 2007. №10(4). Р. 464-480.
Zhang N., Baker H. W., Tufts M., Raymond R. E., Salihu H., Elliott M. R. Early childhood lead exposure and academic achievement: evidence from Detroit public schools, 2008-2010. Am J Public Health. 2013. №103(3). Р. e72-77.
Anderson L. M., Shinn C., Fullilove M. T., Scrimshaw S. C., Fielding J. E., Normand J., Carande-Kulis V. G.; Task Force on Community Preventive Services. The effectiveness of early childhood development programs. A systematic review. Am J Prev Med. 2003. №24(3 Suppl). Р. 32-46.
Campbell F., Conti G., Heckman J. J., Moon S. H., Pinto R., Pungello E., Pan Y. Early childhood investments substantially boost adult health. Science. 2014. №28;343(6178). Р. 1478-1485.
Reynolds A. J., Mondi C. F., Ou S. R., Hayakawa M. Generative mechanisms of early childhood interventions to well-being. Child Development. 2017. Vol. 88, №2. Р. 378-387.
Huang K. Y., Cheng S., Theise R. School contexts as social determinants of child health: current practices and implications for future public health practice. Public Health Rep. 2013. №128 (Suppl 3). Р. 21-28.
Muennig P., Robertson D., Johnson G., Campbell F., Pungello E. P., Neidell M. The effect of an early education program on adult health: the Carolina Abecedarian Project randomized controlled trial. Am J Public Health. 2011. №101(3). Р. 512-516.
Wilson, S. J., Tanner-Smith, E. E. Dropout prevention and intervention programs for improving school completion among school-aged children and youth: A systematic review. Journal of the Society for Social Work and Research. 2013. №4(4). Р. 357–372.
Hernandez, D. J. (2011). Double jeopardy: How third-grade reading skills and poverty influence high school graduation. Annie E. Casey Foundation. Available: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED518818.pdf
Jeynes W. H. The relationship between parental involvement and urban secondary school student academic achievement: A meta-analysis. Urban Education, 2007. №42(1). Р. 82-110.
Krueger P. M., Tran M. K., Hummer R. A., Chang V. W. Mortality Attributable to Low Levels of Education in the United States. PLoS One. 2015. №10(7). Р. e0131809.
Vaughn M. G., Salas-Wright C. P., Maynard B. R. Dropping out of school and chronic disease in the United States. Z Gesundh Wiss. 2014. №22(3). Р. 265-270.
Oreopoulos P. Do dropouts drop out too soon? Wealth, health, and happiness from compulsory schooling. Journal of Public Economics. 2007. №91(11–12). Р. 2213-2229.
Powell C. K., Hill E. G., Clancy D. E. The relationship between health literacy and diabetes knowledge and readiness to take health actions. The Diabetes Educator. 2007. №33(1). Р. 144-151.
Andrulis D. P., Brach C. Integrating literacy, culture, and language to improve health care quality for diverse populations. American Journal of Health Behavior. 2007. №31(1). Р. S122-S133.
Kripalani S., Henderson L. E., Chiu E. Y., Robertson R., Kolm P., Jacobson T. A. Predictors of medication self-management skill in a low-literacy population. Journal of General Internal Medicine, 2006. №21(8). Р. 852-856.
DeWalt D. A., Berkman N. D., Sheridan S., Lohr K. N., Pignone M. P. Literacy and health outcomes. Journal of General Internal Medicine, 2004. №19(12). Р. 1228-1239.
Cutler D. M., Lleras-Muney A. (2006). Education and health: Evaluating theories and evidence (working paper no. 12352). National Bureau of Economic Research.
Kawachi I., Adler N. E., Dow W. H., Money, schooling, and health: Mechanisms and causal evidence. Annals of the New York Academy of Sciences. 2010. №1186(1). Р. 56-68.
Rogers R. G., Everett B. G., Zajacova A., Hummer R. A. Educational degrees and adult mortality risk in the United States. Biodemography and Social Biology. 2010. №56(1). Р. 80-99.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олександр Міхеєнко, Володимир Зайцев, Наталія Башавець, Анатолій Ємець, Євгенія Скріннік, Валерій Жамардій
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
