ДІАЛЕКТИКА ЗДОРОВ’Я: ПСИХОСОМАТИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Проблема здоров’я, шляхів впливу на функціональний стан людини є однією з найскладніших комплексних проблем, яка охоплює філософський, культурологічний, медичний, біологічний, педагогічний, психологічний, валеологічний, соціальний та інші виміри сучасної наукової думки. Здоров’я як предмет дискусії науковців багатьох галузей знань є феноменом, в основі якого лежить складна взаємодія конфліктуючих між собою, іноді діаметрально протилежних протиборчих сил, квінтесенцією яких є діалектична єдність “хвороба-здоров’я”. Надавати хворобі лише негативного забарвлення, розглядати її як факт відсутності здоров’я і/або поразки організму в боротьбі за існування – надто спрощений підхід. Симптоми, як правило, віддзеркалюють намагання організму гармонізувати психосоматичні процеси, що зрештою, є виявом здорових сил. Ефективність оздоровлення визначається конфігурацією впливу на основі комплексного застосування різних засобів. Здоров’я як багатокомпонентна ієрархічна структура є наслідком дії величезної кількості різноманітних чинників. Маленькі, але правильно організовані резонансні впливи можуть бути досить ефективні. Цілеспрямований вплив на слабкі інформаційно-енергетичні структури дає змогу отримати результат за порівняно невеликих зусиль. Застосування оздоровчих засобів супроводжується стресовими (руйнівними) процесами, в результаті яких організм посилює свою резистентність. Будь-який оздоровчий процес є мистецтвом тримати рівновагу і баланс сил. Досліджуючи окремі компоненти процесів і явищ, сучасна наука з’ясовує окремі їх властивості, параметри, закономірності, але втрачає можливість їх аналізу як системи добре скоординованих і взаємопов’язаних взаємодій. Метою дослідження є аналіз теоретичного і практичного досвіду лікувально-оздоровчої сфери, який дає змогу наблизитися до розуміння феномену здоров’я, його суті, окреслення методологічних засад оздоровчої діяльності.