РУХОВА АКТИВНІСТЬ І ЗДОРОВ’Я СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol12i8-007Ключові слова:
рухова активність, фізичні вправи, фізичне навантаження, здоров’я, серцево-судинна системаАнотація
Корисна дія фізичних вправ як оздоровчого (лікувального) засобу доведена багатьма дослідженнями і не викликає сумнівів. Водночас не припиняються дискусії серед науковців щодо обсягів рухової активності, інтенсивності виконання вправ, доцільності використання того чи іншого різновиду фізичного навантаження в аспекті впливу на здоров’я людини в цілому і, особливо, серцево-судинної системи як однієї з головних ланок організму, яка визначає здоров’я, якість і тривалість життя. Результати ряду наукових досліджень дають суперечливі дані стосовно цих питань. Наприклад, у розряд дискусійних перейшло твердження, що спортивні навантаження руйнують здоров’я і зменшують тривалість життя. Метою нашого дослідження є формування уявлення про оптимальній обсяг, інтенсивність, специфіку (різновиди) фізичного навантаження для забезпечення здоров’я серцево-судинної системи і тривалого активного довголіття. Деякі експерти припускають, що досягнення екстремальних рівнів підготовленості з використанням інтенсивних вправ може спровокувати виникнення серцево-судинних захворювань і збільшити ризик раптової смерті. Водночас існують дані, які показали поступове зниження смертності в залежності від збільшення кардіореспіраторної дієздатності, але не виявили її верхнього порогу, за яким ризики почали б зростати. Іншими словами, автори цих досліджень не знайшли доказів, які свідчили б про шкоду, пов’язану з екстремальним рівнем фізичної підготовки. Таким чином, для середньостатистичної людини індустріального суспільства більш актуальною постає проблема недостатнього рівня фізичного навантаження, аніж не надмірного. Одним з ключових питань в контексті здоров’я серцево-судинної системи є особливості впливу фізичних вправ різної спрямованості. Дослідники намагаються краще зрозуміти ступінь причетності сприяння медіаторам здоров’я серцево-судинної системи аеробної підготовленості і м’язової сили.
Посилання
Paffenbarger R. S., Lee I. M. A natural history of athleticism, health and longevity. J Sports Sci. 1998. №16. Р. 31–45.
Sharma S., Merghani A., Mont L. Exercise and the heart: the good, the bad, and the ugly. Eur Heart J. 2015. №36(23). Р. 1445–1453.
Lee I. M., Hseih C. C., Paffenbarger R. S. Jr. Exercise intensity and longevity in men. The Harvard Alumni Health Study. JAMA. 1995. №273. Р. 1179–1184.
Gremeaux V., Gayda M., Lepers R., Sosner P., Juneau M., Nigam A. Exercise and longevity. Maturitas. 2012. №73(4). Р. 312-317.
Roser M., Ritchie H. Cancer. Our World in Data 2019 [cited 2019 03.12.2019]. URL: https://ourworldindata.org/cancer. Accessed 31 Aug 2024.
Al-Mallah M.H., Sakr S., Al-Qunaibet A. Cardiorespiratory fitness and cardiovascular disease prevention: an update. Curr Atheroscler Rep. 2018. Vol 16, № 20(1). Р. 1.
Nystoriak M. A., Bhatnagar A. Cardiovascular effects and benefits of exercise. Front Cardiovasc Med. 2018. №28(5). Р. 135.
Sarna S., Kaprio J., Kujala U. M., Koskenvuo M. Health status of former elite athletes. The Finnish experience. Aging (Milano). 1997. №9(1-2). Р. 35-41.
Schnohr P., O'Keefe J. H., Marott J. L., Lange P., Jensen GB. Dose of jogging and long-term mortality: the Copenhagen City Heart Study. J Am Coll Cardiol. 2015. Vol. 10, №65(5). Р. 411-419.
Schnohr P., O’Keefe J. H., Lavie C. J., Holtermann A., Lange P., Jensen G. B., Marott J. L. U-shaped association between duration of sports activities and mortality: Copenhagen City Heart Study. Mayo Clin Proc. 2021. №96. Р. 3012–3020.
Runacres A., Mackintosh K. A. McNarry M. A. Health Consequences of an Elite Sporting Career: Long‐Term Detriment or Long‐Term Gain? A Meta‐Analysis of 165,000 Former Athletes. Sports Medicine. 2021. №51. Р. 289-301.
Piercy K. L., Troiano R. P., Ballard R. M., Carlson S. A., Fulton J. E., Galuska D. A., George S. M., Olson R. D. The physical activity guidelines for Americans. Jama. 2018. №320. Р. 2020–2028.
Lee D. H., Rezende L. F. M., Joh H. K., Keum N., Ferrari G., Rey-Lopez J. P., Rimm E. B., Tabung F. K., Giovannucci E. L. Long-Term Leisure-Time Physical Activity Intensity and All-Cause and Cause-Specific Mortality: A Prospective Cohort of US Adults. Circulation. 2022. №146(7). Р. 523–534.
Kokkinos P., Faselis C., Samuel I. B. H., Pittaras A., Doumas M., Murphy R., Heimall M. S., Sui X., Zhang J., Myers J. Cardiorespiratory Fitness and Mortality Risk Across the Spectra of Age, Race, and Sex. J Am Coll Cardiol. 2022. Vol. 9. №80(6). Р. 598-609.
Mandsager K., Harb S., Cremer P., Phelan D., Nissen S. E., Jaber W. Association of Cardiorespiratory Fitness With Long-term Mortality Among Adults Undergoing Exercise Treadmill Testing. JAMA Netw Open. 2018. №1(6). Р. e183605.
Blair S. N., Kohl H. W. III, Paffenbarger R. S. Jr., Clark D. G., Cooper K. H., Gibbons L. W. Physical fitness and all-cause mortality: a prospective study of healthy men and women. JAMA. 1989. №262(17). Р. 2395-2401.
Thompson P. D., Franklin B. A., Balady G. J., et al; American Heart Association Council on Nutrition, Physical Activity, and Metabolism; American Heart Association Council on Clinical Cardiology; American College of Sports Medicine. Exercise and acute cardiovascular events placing the risks into perspective: a scientific statement from the American Heart Association Council on Nutrition, Physical Activity, and Metabolism and the Council on Clinical Cardiology. Circulation. 2007. №115(17). Р. 2358-2368.
Feldman D. I., Al-Mallah M. H., Keteyian S. J., et al. No evidence of an upper threshold for mortality benefit at high levels of cardiorespiratory fitness. J Am Coll Cardiol. 2015. №65(6). Р. 629-630.
Konner M., Eaton S. B. Hunter-gatherer diets and activity as a model for health promotion: Challenges, responses, and confirmations. Evol Anthropol. 2023. №32(4). Р. 206-222.
Sattelmair J., Pertman J., Ding E. L., Kohl H. W. III, Haskell W., Lee I-M. Dose response between physical activity and risk of coronary heart disease: a meta-analysis. Circulation. 2011. №124(7). Р. 789-795.
MacDougall J. D., Tuxen D., Sale D. G., Moroz J. R., Sutton J. R. Arterial blood pressure response to heavy resistance exercise. J Appl Physiol. 1985. №58(3). Р. 785-790.
Kujala U., Vaara J., Kainulainen H., Vasankari T., Vaara E., Kyröläinen H. Associations of aerobic fitness and maximal muscular strength with metabolites in young men. JAMA Netw Open. 2019. №2(8). Р. e198265.
Demaria M., Bertozzi B., Veronese N., Spelta F., Cava E., Tosti V., Piccio L., Early D. S., Fontana L. Long-term intensive endurance exercise training is associated to reduced markers of cellular senescence in the colon mucosa of older adults. NPJ Aging. 2023. Vol. 27, №9(1). Р. 3.
Schroeder E. C., Franke W. D., Sharp R. L., Lee D. C. Comparative effectiveness of aerobic, resistance, and combined training on cardiovascular disease risk factors: a randomized controlled trial. PLoS ONE. 2019. №14(1). Р. e0210292.
Sigal R. J., Kenny G. P., Boulé N. G., et al. Effects of aerobic training, resistance training, or both on glycemic control in type 2 diabetes: a randomized trial. Ann Intern Med. 2007. №147(6). Р. 357-369.
Stamatakis E., Ahmadi M. N., Gill J. M. R., Thøgersen-Ntoumani C., Gibala M. J., Doherty A., Hamer M. Association of wearable device-measured vigorous intermittent lifestyle physical activity with mortality. Nat Med. 2022. №28(12). Р. 2521-2529.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Олександр Міхеєнко, Микола Чхайло, Валерій Жамардій, Петро Літвінов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
