РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ ТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАСОБАМИ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i8-015Ключові слова:
генеративний штучний інтелект, методика, вища освіта, промпт-інжиніринг, DigComp, цифрова компетентність, науково-педагогічні працівникиАнотація
У статті розглядається актуальна проблема, пов’язана з розривом між стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту (ШІ) та рівнем цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників (НПП). Автори дослідження є розроблення та обґрунтування комплексної методики використання генеративного ШІ для цілеспрямованого розвитку цифрової компетентності вказаної категорії фахівців. Методологія дослідження заснована на системному, компетентнісному, діяльнісному та андрагогічному підходах. Вона передбачає застосування теоретичних (аналіз стандартів, моделювання) та емпіричні (аналізу навчальних ресурсів, сервісів генеративного ШІ, кейсів і проблемних ситуацій). У результаті на основі авторської моделі цифрової компетентності НПП розроблено методику, що складається з п’яти взаємопов’язаних складників: мети, змісту, методів, засобів, організаційних форм та очікуваних результатів. Методика розроблена з урахуванням таких складників цифрової кометентності цифрової навчальної, дослідницької, методичної, організаційно-комунікаційної та кросдіяльнісної. Для кожного складника запропоновано конкретний зміст навчання та практичні приклади завдань, спрямованих на формування навичок промпт-інжинірингу, критичної оцінки згенерованого контенту, використання ШІ для аналізу даних, підготовки публікацій, розроблення навчальних матеріалів та вирішення комплексних професійних завдань. Технологічний компонент методики передбачає гнучке поєднання інтерактивних методів навчання (воркшопи, проєктна діяльність, кейс-стаді) та організаційних форм (очна, дистанційна, комбінована), адаптованих до потреб навчання дорослих . Очікувані результати оцінюються за комплексом кількісних та якісних показників і передбачають досягнення слухачами достатнього та високого рівнів цифрової компетентності. Автори вважають, що запропонована методика є системним рішенням, що дозволяє перейти від інтуїтивного до стратегічного використання ШІ, сприяючи підвищенню ефективності наукової та освітньої діяльності.
Посилання
Європейська Комісія. DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens - With new examples of knowledge, skills and attitudes. Publications Office of the European Union, 2022. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC128415
Міністерство освіти і науки України. Рекомендації щодо впровадження штучного інтелекту у закладах вищої освіти: лист МОН № 1/15735-23 від 13.10.2023. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/rekomendaciyi-sodo-vprovadzenna-stucnogo-intelektu-u-zakladah-visoyi-osviti
Модель розвитку цифрової компетентності наукових та науково-педагогічних працівників / О. Спірін та ін. Інформаційні технології і засоби навчання. 2024. Т. 104, № 6. С. 156–179. https://doi.org/10.33407/itlt.v104i6.5889
Олексюк В. П. Єдина система автентифікації як крок до створення освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 2: Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання. 2012. № 13 (20). С. 187-192.
Олексюк В. П., Олексюк О. Р. Стан сформованості компетентностей з інформаційної безпеки майбутніх учителів інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 62, № 6. С. 277. https://doi.org/10.33407/itlt.v62i6.1906
Сіренко, О.Ю. , Спірін, О.М. Цифрова дослідницька компетентність науково-педагогічного працівника: сутність поняття Цифрова трансформація науково-освітніх середовищ в умовах воєнного стану : збірник матеріалів. Звітна наукова конференція Інституту цифровізації освіти НАПН України, 27 лютого 2025 р., м. Київ. ІЦО НАПН України, м. Київ, Україна, С. 62-64. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/745153/
Almatrafi O., Johri A. Leveraging generative AI for course learning outcome categorization using Bloom's taxonomy. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2025. Т. 8. С. 100404. https://doi.org/10.1016/j.caeai.2025.100404
Bandi A., Adapa P. V. S. R., Kuchi Y. E. V. P. K. The Power of Generative AI: A Review of Requirements, Models, Input–Output Formats, Evaluation Metrics, and Challenges. Future Internet. 2023. Т. 15, № 8. С. 260. https://doi.org/10.3390/fi15080260
ChatGPT and Other Large Language Models Are Double-edged Swords / Y. Shen та ін. Radiology. 2023. https://doi.org/10.1148/radiol.230163
Comparative Evaluation of Statistical Tools in Different ChatGPT Iterations / P. Awad та ін. International Journal of Engineering Trends and Technology. 2025. Т. 73, № 4. С. 180–190. https://doi.org/10.14445/22315381/ijett-v73i4p117
dComFra Project – Digital competence framework for Ukrainian teachers and other citizens. Erasmus+ Programme of the European Union. URL: https://dcomfra.vdu.lt/
Exchange-of-Thought: Enhancing Large Language Model Capabilities through Cross-Model Communication / Z. Yin та ін. Proceedings of the 2023 Conference on Empirical Methods in Natural Language Processing, м. Singapore. Stroudsburg, PA, USA, 2023. https://doi.org/10.18653/v1/2023.emnlp-main.936
Generative AI in higher education: Current practices and ways forward. Association of Pacific Rim Universities (APRU), 2025. URL: https://www.apru.org/wp-content/uploads/2025/01/APRU-Generative-AI-in-Higher-Education-Whitepaper_Jan-2025.pdf
Grosseck G., Bran R. A., Țîru L. G. Digital Assessment: A Survey of Romanian Higher Education Teachers’ Practices and Needs. Education Sciences. 2023. Т. 14, № 1. С. 32. https://doi.org/10.3390/educsci14010032
Lu K. Can ChatGPT Help College Instructors Generate High-quality Quiz Questions?. 9th International Conference on Human Interaction and Emerging Technologies – Artificial Intelligence and Future Applications. 2023. https://doi.org/10.54941/ahfe1002957
Mah D.-K., Knoth N., Egloffstein M. Perspectives of academic staff on artificial intelligence in higher education: exploring areas of relevance. Frontiers in Education. 2025. Т. 10. https://doi.org/10.3389/feduc.2025.1484904
Mao Y., He J., Chen C. From Prompts to Templates: A Systematic Prompt Template Analysis for Real-world LLMapps. FSE Companion '25: 33rd ACM International Conference on the Foundations of Software Engineering, м. Clarion Hotel Trondheim Trondheim Norway. New York, NY, USA, 2025. С. 75–86. https://doi.org/10.1145/3696630.3728533
Moundridou M., Matzakos N., Doukakis S. Generative AI tools as educators’ assistants: Designing and implementing Inquiry-based lesson plans. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2024. С. 100277. https://doi.org/10.1016/j.caeai.2024.100277
Prompt engineering as a new 21st century skill / D. Federiakin та ін. Frontiers in Education. 2024. Т. 9. https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1366434
Russell Group principles on the use of generative AI tools in education. Russell Group, 2023. URL: https://russellgroup.ac.uk/media/6137/rg_ai_principles-final.pdf
Ullah M., Bin Naeem S., Kamel Boulos M. N. Assessing the Guidelines on the Use of Generative Artificial Intelligence Tools in Universities: A Survey of the World’s Top 50 Universities. Big Data and Cognitive Computing. 2024. Т. 8, № 12. С. 194. https://doi.org/10.3390/bdcc8120194
von Garrel J., Mayer J. Artificial Intelligence in studies–use of ChatGPT and AI-based tools among students in Germany. Humanities and Social Sciences Communications. 2023. Т. 10, № 1. https://doi.org/10.1057/s41599-023-02304-7
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Василь Олексюк, Олег Спірін, Надія Балик, Світлана Іванова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
