УДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТОК У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ВОЛЕЙБОЛОМ: КІЛЬКІСНИЙ І ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ ДАНИХ УПРОВАДЖЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МОДЕЛІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i6-014

Ключові слова:

фізична підготовка, студентки, волейбол, диференційована методика, індивідуалізація, мотивація, фізична культура, вища освіта

Анотація

Дослідження присвячене обґрунтуванню та експериментальній перевірці ефективності моделі диференційованої методики удосконалення фізичної підготовки студенток педагогічних спеціальностей у процесі занять волейболом. Актуальність роботи зумовлена необхідністю підвищення рівня фізичної підготовленості студентської молоді в умовах зниження загальної фізичної активності та обмежених можливостей індивідуалізації навчально-тренувального процесу у закладах вищої освіти. Теоретичну основу дослідження становлять сучасні концепції індивідуалізації, поступовості та варіативності тренувального навантаження, що враховують вихідний рівень фізичної підготовленості та індивідуальні особливості студенток. У дослідженні взяли участь 101 студентка. На констатувальному етапі підтверджено однорідність вибірок за основними показниками. Протягом формувального етапу у ЕГ впроваджувалася модель диференційованої методики, що передбачала поділ студенток на підгрупи за профілем розвитку фізичних якостей і цілеспрямовану корекцію завдань та навантажень. Оцінювання ефективності здійснювалося на основі комплексу кількісних та якісних показників. Результати свідчать, що ЕГ продемонструвала статистично значущі покращення у всіх тестах (p < 0,001) з середнім і великим розміром ефекту (Cohen’s d = 0,56–1,21). Якісний аналіз підтвердив зростання мотивації, підвищення рівня залученості, покращення командної взаємодії та зростання самооцінки студенток ЕГ. Отримані результати узгоджуються з попередніми дослідженнями, що підтверджують важливість індивідуалізації тренувального процесу у студентському спорті, та демонструють потенціал моделі диференційованої методики як ефективного засобу комплексного розвитку фізичних і психологічних компонентів підготовленості майбутніх педагогів. Методика може бути рекомендована для впровадження у програми фізичного виховання ЗВО, з подальшою адаптацією до різних категорій студентської молоді та інтеграцією цифрових засобів моніторингу.

Посилання

Bompa, T. O., & Buzzichelli, C. (2018). Periodization: Theory and methodology of training (6th ed.). Human Kinetics.

Clemente, F. M., Afonso, J., Sarmento, H., & Costa, I. T. (2021). Small-sided games in volleyball: A systematic review. Montenegrin Journal of Sports Science and Medicine, 10(2), 77–84. https://doi.org/10.26773/mjssm.210911

Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2017). Self-determination theory: Basic psychological needs in motivation, development, and wellness. Guilford Press.

Grgantov, Z., Nedeljko, V., & Marelić, N. (2013). Effects of skill-based training on volleyball motor abilities in female players. Acta Kinesiologica, 7(2), 57–62.

Jovanović, S., Dopsaj, M., & Ilić, V. (2022). Physical fitness and health-related quality of life among university students: A systematic review. Collegium Antropologicum, 46(2), 137–146.

Kaur, R., & Singh, J. (2020). The role of volleyball in personality development and leadership qualities among university students. International Journal of Physical Education, Sports and Health, 7(5), 10–13.

Kozina, Z., Iermakov, S., Bartik, P., Boychuk, Y., & Prusik, K. (2020). Influence of the level of physical fitness and self-assessment on the effectiveness of teaching volleyball techniques. Physical Education of Students, 24(2), 92–99. https://doi.org/10.15561/20755279.2020.0207

Lidor, R., & Ziv, G. (2010). Physical characteristics and physiological attributes of adolescent volleyball playersa review. Pediatric Exercise Science, 22(1), 114–134. https://doi.org/10.1123/pes.22.1.114

Malina, R. M., Bouchard, C., & Bar-Or, O. (2015). Growth, maturation, and physical activity (2nd ed.). Human Kinetics.

Milic, M., Grgantov, Z., Chamari, K., Ardigò, L. P., Bianco, A., & Padulo, J. (2017). Anthropometric and physical characteristics allow differentiation of young female volleyball players according to playing position and level of expertise. Biology of Sport, 34(1), 19–26. https://doi.org/10.5114/biolsport.2017.63382

Podrigalo, L. V., Rovnaya, O. A., Prysiazhniuk, S. I., & Galashko, M. N. (2019). Functional state and physical fitness of female volleyball players. Journal of Physical Education and Sport, 19(3), 1664–1669. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.03242

Sawilowsky, S. S. (2009). New effect size rules of thumb. Journal of Modern Applied Statistical Methods, 8(2), 597–599. https://doi.org/10.22237/jmasm/1257035100

Sheppard, J. M., Gabbett, T. J., & Stanganelli, L. C. R. (2009). An analysis of playing positions in elite men’s volleyball: Considerations for competition demands and physiologic characteristics. Journal of Strength and Conditioning Research, 23(6), 1858–1866. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181b45c6a

Zetou, E., Fragkos, N., & Tsigilis, N. (2011). The effect of instructional feedback on skill learning in volleyball. Journal of Human Movement Studies, 60(2), 131–146.

##submission.downloads##


Переглядів анотації: 285
Завантажень PDF: 142

Опубліковано

30.06.2025

Як цитувати

Власенко A. (2025). УДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТОК У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ВОЛЕЙБОЛОМ: КІЛЬКІСНИЙ І ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ ДАНИХ УПРОВАДЖЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МОДЕЛІ. Освіта. Інноватика. Практика, 13(6), 104–108. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i6-014

Номер

Розділ

Статті