УДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТОК ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА ЗАНЯТТЯХ З ВОЛЕЙБОЛУ: АНАЛІЗ БАЗИСІВ ДЛЯ РОЗРОБКИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ МЕТОДИКИ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol12i6-020Ключові слова:
фізична підготовка, диференціації, студентки, педагогічні спеціальності, волейбол, ЗВО, професійна підготовка, майбутні вчителіАнотація
Традиційні підходи до фізичного виховання студенток закладів вищої освіти (ЗВО) часто не враховують їхніх індивідуальних особливостей, професійних потреб та фізіологічних характеристик. Жіночий організм має специфічні вимоги до фізичного навантаження, що обумовлено гормональними, анатомічними та функціональними відмінностями. Крім того, майбутня професійна діяльність педагога передбачає не лише статичні навантаження (тривале стояння біля дошки, написання конспектів), а й динамічні дії, пов’язані з організацією освітнього процесу, що вимагає розвитку спритності, координації та загальної витривалості. У цьому контексті волейбол як командний вид спорту має значний потенціал для удосконалення фізичних якостей, формування комунікативних навичок та розвитку когнітивних здібностей, необхідних у педагогічній практиці вчителів різних предметних спеціалізацій (гуманітарний напрям, вчителі STEM-спеціальностей тощо). Метою статті є аналіз можливих базисів для розробки диференційованої методики удосконалення фізичної підготовки студенток педагогічних спеціальностей на заняттях з волейболу. Методи дослідження: системний аналіз, порівняльно-історичний і контент-аналіз наукових публікацій. За результатами охарактеризовано такі базиси для диференціації: (1) урахування індивідуальних характеристик розвитку студенток та рівень їх фізичної підготовки; (2) інтенсивність навантаження; (3) тривалість тренувань. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення довгострокового впливу диференційованих програм на професійну діяльність студенток педагогічних спеціальностей, а також на розробку інноваційних методів інтеграції фізичного виховання з педагогічною практикою. Результати дослідження можуть бути корисними для викладачів фізичного виховання, тренерського складу, а також адміністрації ЗВО, які займаються вдосконаленням системи підготовки майбутніх педагогів.
Посилання
American College of Sports Medicine. (n.d.). ACSM’s guidelines for exercise testing and prescription. https://acsm.org/education-resources/books/guidelines-exercise-testing-prescription/
Bolgar, M. R., Baker, C. E., Goss, F. L., Nagle, E., & Robertson, R. J. (2010). Effect of exercise intensity on differentiated and undifferentiated ratings of perceived exertion during cycle and treadmill exercise in recreationally active and trained women. Journal of Sports Science and Medicine, 9(4), 557–563.
Bozhyk, M. V. (2009). Professional and applied physical training of future subject teachers. Theory and methods of physical education, (9), 17–35.
Bozhyk, M. V. (2009). Professional and personal qualities of subject teachers and features of their formation by means of professional and applied physical training. Pedagogy, psychology and medical and biological problems of physical education and sports, (4), 17–20.
Brown, W. J., Bauman, A. E., Bull, F. C., & Burton, N. W. (2012). Development of evidence-based physical activity recommendations for adults (18–64 years). Australian Government Department of Health.
Castelli, D. M., & Valley, J. A. (2007). The relationship of physical fitness and motor competence to physical activity. Journal of Teaching in Physical Education, 26(4), 358–374.
Cherednichenko, N. V., & Tentser, L. V. (2019). Content and organization of speech therapy work to overcome dysgraphia in younger schoolchildren in conditions of correctional and inclusive education. Current issues of correctional education: collection of scientific works, (13), 312–324.
Davis, S., Zhu, X., & Haegele, J. (2021). High school student fitness test attributions: Does BMI or performance matter? Journal of Teaching in Physical Education, 40(1), 49–57. https://doi.org/10.1123/jtpe.2019-0123
German Sports Physicians Association. (n.d.). SMHS. https://www.sports-medicine-health-summit.de/en/information/dgsp.html
Kelly, R. K., & Ackerman, K. E. (2023). The future of sport and exercise science research in the female athlete. In A. C. Hackney (Ed.), Sex hormones, exercise and women (pp. 321–340). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-21881-1_23
Latina, H. O. (2023). State of health and professional characteristics of working conditions of teachers in the system of education institutions. Baltija Publishing. https://surl.li/exsadu
Martinez, S., Ivanova, T., Choi, J., & Aliyev, R. (2021). Cardiovascular benefits of volleyball. Sports Medicine Research, 29(4), 312–326.
Mohammed, M. H. H. (2018). Effect of a volleyball course on health-related fitness components of university students. Sport Mont, 16(1), 41–43. https://doi.org/10.26773/smj.180209
Moro, V., Condoleo, M. T., Valbusa, V., Broggio, E., Moretto, G., & Gambina, G. (2014). Cognitive stimulation of executive functions in mild cognitive impairment: Specific efficacy and impact in memory. American Journal of Alzheimer’s Disease & Other Dementias, 30(2), 153–164. https://doi.org/10.1177/1533317514539542
Nosko, M. O., Arkhipov, O. A., & Zhula, V. P. (2015). Volleyball in the physical education of students. Kyiv: MP Lesya.
Palao, J. M., Santos, J. A., & Ureña, A. (2004). Effect of team level on skill performance in volleyball. International Journal of Performance Analysis in Sport, 4(2), 50–60. https://doi.org/10.1080/24748668.2004.11868304
Saluk, I. A. (2010). Individualization of physical education of students with different levels of health (Doctoral dissertation, National Pedagogical University named after M. P. Dragomanov).
Shvets, O., & Andrushchenko, D. (n.d.). Pedagogical features of the formation of physical education and health skills of future subject teachers in physical education classes. Physical culture, sports and health of the nation, (492).
Silva, N. R. da, & Almeida, M. A. (2012). Physical and postural aspects of teachers during work activity. Work, 41(S1), 3657–3662. https://doi.org/10.3233/WOR-2012-0005-3657
Sweller, J. (2011). Cognitive load theory. Psychology of Learning and Motivation, 55, 37–76.
Tomporowski, P. D., McCullick, B., Pendleton, D. M., & Pesce, C. (2015). Exercise and children's cognition: The role of exercise characteristics and a place for metacognition. Journal of Sport and Health Science, 4(1), 47–55. https://doi.org/10.1016/j.jshs.2014.09.003
Umar, A., Nurul, I., Deby, T. M., & Pringgo, M. (2023). The effect of learning methods and motor skills on the learning outcomes of basic techniques in volleyball. Journal of Physical Education and Sport, 23(9), Article 282, 2453–2460. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.09282
Wilson, E. (2022). Volleyball as educational tool. Physical Education Journal, 38(2), 90–104.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Петро Рибалко, Антон Власенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
