ПОЗАШКІЛЬНІ ПРОГРАМИ В СИСТЕМИ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ США: ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i4-012Ключові слова:
середня освіта, позашкільна освіта, позашкільні програми, програми позашкільної освіти, історичний розвиток системи позашкільної освіти, СШААнотація
У статті виокремлено й проаналізовано історичні етапи розвитку системи позашкільної освіти США (початковий – 1800–1900-ті роки; популяризації –1950-1960-ті роки; поширення – 1970-1980-ті роки; сучасний – 1990-ті роки – сьогодення. Значні досягнення щодо організації позашкільної освіти має США, що уможливлює використання позитивного американського досвіду для реформування, удосконалення й модернізації позашкілля в Україні. Доведено, що позакласна діяльність, незалежно від того, як вона називається, є невід’ємною, життєво важливою та широкою складовою освіти в Америці. Розвиток умінь працювати в колективі, формування хобі та інтересів, створення шкільних щорічників, газет і театральних вистав, а також участь у міжшкільних змаганнях і внутрішкільних спортивних заходах відкривають учням багато можливостей для виявлення та розвитку талантів, що наближають їх до реального життя в дорослому суспільстві. Зазначено, що програми позашкільної освіти мають довгу та багату історію надання освітніх, розважальних та допоміжних послуг для дітей і підлітків поза звичайним шкільним часом. Ці програми відіграють важливу роль у житті мільйонів школярів у всьому світі, пропонуючи їм безпечне та контрольоване середовище для участі в різноманітних видах діяльності та навчання новим навичкам. Визначено й окреслено фактори, які впливають на розвиток системи позашкільної освіти: зміни в американській системі працевлаштування (зростання участі жінок у оплачуваній праці та рівня зайнятості матерів), зміни соціального середовища в неблагополучних районах (занепокоєння щодо впливу злочинності та насильства в неблагополучних районах та згубний вплив такого середовища на академічний і соціальний розвиток дітей), занепокоєння щодо догляду за дітьми, які самостійно організовують своє позашкільне дозвілля (виникнення академічних і соціальних проблем адаптації дітей, які знаходяться в умовах самодогляду), соціально-економічна політика (участь уряду в розвитку системи позашкільної освіти).
Посилання
Barbieri M. Extracurricular activities. New York, NY: St.Martin’s Press, 2009.
Capizzano J., Tout K., & Adams G. Child care patterns of school-age children with employed mothers. Washington, D.C.: The Urban Institute, 2000.
Emmer R. Band. New York, NY: Rosen Publishing Group, 2010.
Emmer R. Cheerleading. New York, NY: Rosen Publishing Group, 2010.
Emmer R. Chorus. New York, NY: Rosen Publishing Group, 2010.
Emmer R. Community service. New York, NY: Rosen Publishing Group, 2010.
Emmer R. Drama club. New York, NY: Rosen Publishing Group, 2010.
Emmer R. School newspaper. New York, NY: Rosen Publishing Group, 2010.
Foster C. R. Extracurricular activities in the high school. New York, NY: Read Books, 2008.
Halpern, R. A different kind of child development institution: the history of after-school programs for the low-income children. Teachers College Record. 2002. № 104. Р. 178-211.
Keyserling M.D. Windows and day care. New York: National Council of Jewish Women, 1972.
Kleiber D.A. & Powell G.M. Historical change in leisure activities during after-school hours. In Mahoney, J.L., Larson, R.W., & Eccles, J.S. (Eds.) Organized Activities As Contexts of Development: Extracurricular Activities, After-school and Community Programs. 2005 (pp. 23-44).
Larson R. Organized activities as contexts for development: Extracurricular activities, after-school and community programs. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum, 2006.
Lord H., & Mahoney J.L. Neighborhood crime and self care: Risks for aggression and lower academic performance. Developmental Psychology. 2007. № 43. Р. 1321-1333.
Lunenburg F. C., & Ornstein A. O. Educational administration: Concepts and practices (5th ed.). Belmont, CA: Wadsworth/Cengage Learning, 2008.
Morgan K. A child of the sixties: the great society, the new right, and the politics of federal child care. Journal of Policy History. 2001. № 13. Р. 215-250
Newman S.A., Fox J.A., Flynn E.A., & Christenson W. The prime time for juvenile crime or youth enrichment and achievement. Washington, DC: Fight Crime Invest in Kids, 2000.
Riley D., & Steinberg J. Four popular stereotypes about children in self-care: Implications for family life educators. Family Relations: Interdisciplinary Journal of Applied Family Studies. 2004. № 53. Р. 95-101.
Salzinger S., Feldman R.S., Stockhammer T., & Hood J. An ecological framework from understanding risk for exposure to neighborhood violence and the effects of exposure on children and adolescents. Aggression and Violent Behavior. 2002. № 7. Р. 423-451
Seppanan P. & deVries D.K. National Study of Before- and After-School Programs: Executive Summary. National Institute on Out-of-School Time: Wellesley College, 1993.
U.S. Department of Labor. Women in the labor force: A databook. Retrieved December 27, 2005 from: http://www.bls.gov/cps/wlf-databook2005.htm
White S.H. The social roles of child study. Human Development. 2000. № Р. 43, 284-288.
Zigler E., Marsland K., & Lord H. The tragedy of child care in America. New Haven, CT: Yale University Press, 2009.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ірина Чистякова, Володимир Латишев
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
