СЕНСОРНІ МАРШРУТИ ЯК ОДНА З ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i1-010

Ключові слова:

діти з особливими освітніми потребами, діти з порушеннями психофізичного розвитку, діти з розладами аутистичного спектру дошкільного віку, учні з РАС, інклюзивна освіта, сенсорна інтеграція, сенсорна стимуляція, сенсорні маршрути

Анотація

У статті розглянуто проблему впровадження інноваційних форм організації освітнього простору та діяльності дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) у контексті розвитку інклюзивної освіти в Україні. Автор акцентує увагу на необхідності створення доступного, комфортного й водночас стимулюючого середовища, яке сприяє розвитку пізнавальної, емоційної та соціальної сфер дитини. Визначено, що ефективне освітнє середовище має враховувати індивідуальні сенсорні профілі дітей з аутизмом, забезпечуючи баланс між активними та спокійними зонами, контроль звуку, світла, кольору та тактильних стимулів. Теоретичною основою дослідження виступають положення сенсорної інтеграції A. Jean Ayres, концепції сенсорного простору О. Bogdashina, а також підходи до організації дитячого середовища, запропоновані R. Sebba та H. Hussein.

У статті обґрунтовано доцільність використання сенсорних маршрутів як однієї з інноваційних форм організації простору для дітей з РАС. Сенсорні маршрути визначено як спеціально спроєктовані траєкторії руху, що інтегрують різні види сенсорної стимуляції – тактильну, вестибулярну, пропріоцептивну, зорову, слухову тощо. Вони створюють можливості для активної взаємодії дитини з навколишнім середовищем, сприяють розвитку моторики, координації, уваги, саморегуляції та просторової орієнтації. Автор підкреслює, що сенсорні маршрути можуть бути адаптовані для різних закладів освіти та інклюзивно-ресурсних центрів, виступаючи засобом не лише корекційного, а й профілактичного впливу.

Особливу увагу приділено проявам сенсорних дисфункцій у дітей з РАС, які можуть мати гіпо- або гіперчутливість у різних сенсорних системах – вестибулярній, пропріоцептивній, слуховій, зоровій, тактильній, нюховій та смаковій. Виявлено, що порушення сенсорної інтеграції ускладнює навчання та соціальну адаптацію дітей, тому структуроване сенсорне середовище є необхідною умовою їх розвитку. У статті запропоновано принципи побудови сенсорних маршрутів – індивідуалізація, прогнозованість, регуляція інтенсивності стимулів, безпека, ергономіка та функціональність. Автором виокремлено основні компоненти маршруту (станції): стартову, вестибулярну, пропріоцептивну, тактильну, слухову, візуальну та релаксаційну.

Посилання

Ayres A. Jean. Sensory Integration and the Child: Understanding Hidden Sensory Challenges. Western Psychological Services. 2005. 47 р. https://books.google.com.ua/books?id=-7NeFNFswo0C&pg=PA29&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false.

Bogdashina O. The Role of Sensory Perceptual Differences in Autism: The Intense World Syndrome and Other Sensory Theories. URL: https://www.olgabogdashina.com/_files/ugd/6772b1_988f0a0c708c428eb4448f36556b8793.pdf.

Hussein H. The Influence of Sensory Gardens on the Behavior of Children with Special Educational Needs. Social and Behavioral Sciences. 2012. Vol. 38. P.343–354. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S187704281200835X.

Sebba R. The landscape of childhood: The reection of childhood’s environment in adult memories and in children’s attitudes. Environment and behaviour. 1991. Vol. 23. № 4. Р. 395–422. URL: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/0013916591234001.

Врочинська Л. І., Вербовський І. А., Котломанітова Г. О. Інноваційні підходи до соціалізації дітей з особливими освітніми потребами. Інноваційна педагогіка. 2023. Вип. 57. Т. 2. С. 190–194. URL: https://eprints.zu.edu.ua/37005/1/Innovatsiini.pdf.

Душка А. Л. Організація навчання дітей з РАС в інклюзивному класі. Особлива дитина: навчання і виховання. 2025. Т. 117. № 1. С. 7–20. URL: https://doi.org/10.33189/ectu.v117i1.209.

Косенко Ю. М. Активізація мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектра методом сенсорної інтеграції. Освіта. Інноватика. Практика. 2025. Том 13. № 4. С. 31–39. URL: https://oip-journal.org/index.php/oip/article/view/532/385.

Недозим І. В. Учні початкових класів із розладами аутистичного спектра: навчання та розвиток: навчально-методичний посібник. Харків, Ранок. 2020. 96 с.

Прохоренко Л. І. Психологічні особливості вольового акту як одного з механізмів саморегуляції навчальної діяльності молодших школярів із ЗПР. Особлива дитина: навчання і виховання. 2013. №2. С. 27–32. URL: http://lib.iitta.gov.ua/9747/.

Скрипник Т. В. Сенсорна інтеграція як підґрунтя цілісного розвитку дітей з аутизмом. Особлива дитина: навчання і виховання. 2016. № 4. С. 24–31. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DLog_2016_4_5.

##submission.downloads##


Переглядів анотації: 132
Завантажень PDF: 113

Опубліковано

02.02.2026

Як цитувати

Косенко, Ю. (2026). СЕНСОРНІ МАРШРУТИ ЯК ОДНА З ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ . Освіта. Інноватика. Практика, 14(1), 74–82. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i1-010

Номер

Розділ

Статті