АКТИВІЗАЦІЯ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА МЕТОДОМ СЕНСОРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i4-004Ключові слова:
сенсорна інтеграція, розлади аутистичного спектра, діти з особливими освітніми потребами, порушення психофізичного розвитку, затримка психомовленнєвого розвитку, тяжкі порушення мовлення, немовленнєві дошкільники, активізація мовленнєвої діяльності, комплексний підхід, ігрова логопедіяАнотація
У статті висвітлено питання активізації мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектра (РАС) методом сенсорної інтеграції. Здійснено аналіз наукових досліджень щодо впливу методів сенсорної інтеграції на розвиток мовлення у дітей з особливими освітніми потребами. Підкреслено неоднорідність розвитку мовлення у дітей з РАС, названо найбільш типові порушення мовленнєвої діяльності в дошкільників означеної категорії, які проявляються у вигляді ехолалій, скандованій вимові складів і слів, специфічній інтонації тощо. Наголошено на проблемності використання усного мовлення близько 30-40 % дошкільниками з РАС.
Названо типи дисфункцій сенсорної інтеграції у дітей з РАС. Описано види порушень модуляції сенсорних імпульсів, а саме – гіперчутливість і гіпочутливість. Наведено приклади поведінки дошкільників з РАС при гіперчутливості та гіпочутливості. Висвітлено рівні сенсорної інтеграції дітей цієї категорії. Вказано найбільш розповсюджені симптоми порушень сенсорної інтеграції в дітей з РАС. Описано найбільш ефективні вправи для розвитку сенсомоторної сфери в дітей дошкільного віку з РАС (на розвиток зорового, дотикового, слухового сприйняття, темпо-ритмічних відчуттів тощо). Наголошено на використанні натуральних предметів у якості наочних посібників, які можна нюхати, куштувати на смак, відчувати на дотик та інше.
Розкрито методику використання сенсорних еталонів на корекційних заняттях. Виокремлено підготовчий і три основні етапи сенсорної інтеграції дітей з РАС. Наголошено на проведенні підсумкових занять по закінченню кожного етапу. Описано закономірності фразового онтогенезу та алгоритм процесу навчання зв'язних висловлювань дітей з РАС.
Наголошено на ефективності сенсорно-інтегративної артикуляційної гімнастики в активізації мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку з РАС. Підкреслено значимість врахування інтересів, індивідуальних і вікових особливостей дітей зазначеної категорії. Наведено приклади вправ та ігор сенсорно-інтегративної артикуляційної гімнастики.
Посилання
Андрієвська О. А. Сенсорна інтеграція як психокорекційний метод у роботі з дітьми раннього та дошкільного віку з психологічними, поведінковими та мовленнєвими порушеннями. Психотерапія, клінічна психологія та психоаналіз. 2015. Т. 19. № 4. С. 30-34.
Боряк О. В., Косенко Ю. М. Мовленнєвий розвиток дітей з особливими освітніми потребами як провідний чинник соціалізації. Вісник Запорізького національного університету: збірник наукових праць. Педагогічні науки. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2020. № 2. С. 65–71.
Боряк О. В., Косенко Ю.М. Альтернативна комунікація як засіб розвитку мовленнєвої діяльності дітей із комплексними порушеннями. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. № 35. С. 264–270.
Григус І. М., Крук І. М. Сенсорна інтеграція дітей з раннім аутизмом. Rehabilitation and Recreation. 2022. № 11, С. 102-110. URL: https://health.nuwm.edu.ua/index.php/rehabilitation/article/view/225/193.
Качмарик Х. В. Особливості організації психологічної корекції дітей з аутизмом у дошкільній установі. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2017. № 33. С. 148-154. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_019_2017_33_26.
Консультації для батьків. Дисфункції сенсорної інтеграції. URL: https://vseosvita.ua/blogs/konsultatsii-dlia-batkiv-dysfunktsii-sensornoi-intehratsii-62763.html.
Мартиненко І. В., Савицький А. М. Дисфункції сенсорної інтеграції у структурі дизонтогенезу дітей із первинними порушеннями мови та мовлення. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2023. № 45. С. 62-69. URL: https://sj.udu.edu.ua/index.php/kpsp/article/view/1669/1388.
Морозова А. С. Сенсорна інтеграція як один з методів ефективного функціонування програми раннього втручання. International Science Journal of Education & Linguistics. 2023. № 2(3). С. 1-6. URL: https://www.researchgate.net/publication/371218912_Sensorna_integracia_ak_odin_z_metodiv_efektivnogo_funkcionuvanna_programi_rannogo_vtrucanna.
Скрипник Т. В. Сенсорна інтеграція як підґрунтя цілісного розвитку дітей з аутизмом. Особлива дитина: навчання і виховання. 2016. № 4. С. 24-31. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DLog_2016_4_5.
Стахова Л. Л., Душина А. А. Сенсорна інтеграція як метод корекції порушень мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Сучасні проблеми логопедії та реабілітації : матеріали VIIІ Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції, (15 лютого 2019 р., м. Суми). Суми : ФОП Цьома С. П., 2019. С. 127–129. URL: https://repository.sspu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/23a6c6b8-adcd-46a7-b2f4-a44750081aba/content.
Тарасун В. Аутологія: теорія і практика. Підручник. К. : Вадекс, 2018. 590 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/714863/1/%D0%90%D0%A3%D0%A2%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%AF.pdf
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Юрій Косенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
