НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ ТА НЕВРОПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i2-004Ключові слова:
мовленнєва діяльність, нейрофізіологічні механізми, нейропсихопатологія мовлення, мовленнєві порушення, нейроорієнтований підхід, професійна підготовка логопедів, нейропластичність, міждисциплінарний підхідАнотація
У статті здійснено теоретичний аналіз нейрофізіологічних і невропсихопатологічних основ мовленнєвої діяльності як складної інтегративної вищої психічної функції. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості осіб із комплексними мовленнєвими порушеннями нейрогенного походження, зокрема в умовах сучасних соціальних викликів, а також потребою оновлення підходів до професійної підготовки майбутніх логопедів на засадах нейроорієнтованої парадигми. Метою статті є узагальнення та систематизація сучасних наукових уявлень про нейрофізіологічні й невропсихопатологічні механізми сприймання та продукування мовлення та обґрунтування доцільності інтеграції нейронаукових знань у систему професійної підготовки фахівців логопедичного профілю. Дослідження має теоретико-аналітичний характер і ґрунтується на міждисциплінарному підході з використанням методів аналізу, синтезу, порівняльного та системно-структурного аналізу наукових джерел. У результаті дослідження мовлення розглянуто як динамічну функціональну систему, що забезпечується узгодженою діяльністю сенсорних, моторних, когнітивних і регуляторних механізмів, порушення взаємодії яких лежить в основі різних форм мовленнєвих порушень. Обґрунтовано положення про системний характер невропатологічних порушень мовлення та показано обмеженість підходів, які зводять мовленнєві розлади до ізольованих дефіцитів. Окрему увагу приділено значенню нейропластичності та міжпівкульної взаємодії як нейробіологічного підґрунтя компенсаційних процесів у мовленнєвій діяльності. Теоретичне значення дослідження полягає в концептуалізації мовлення як багаторівневої нейропсихофізіологічної функції, а практичне – в обґрунтуванні необхідності формування нейроорієнтованих професійних компетентностей майбутніх логопедів, що створює підґрунтя для підвищення ефективності діагностико-корекційної роботи в умовах сучасної спеціальної та інклюзивної освіти.
Посилання
Грама Н. Г. Сенсорний розвиток дітей раннього віку: теорія і практика : монографія. Одеса : Південноукраїнський національний педагогічний університет імені ВК. Д. Ушинського, 2018. 239 с.
Дроздова І. В., Нагачевська О. О., Дроздов О. Л., Ломаковська А. В. Проблеми нейропсихології як методологічного підходу до вивчення вищих психічних функцій. Психологічні науки: проблеми і здобутки. 2019. Вип. 1–2. С. 61–83. URL: https://surl.li/cqeyhb
Жук В. В. Слухомовленнєвий розвиток дітей з кохлеарними імплантами : монографія. Київ : Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2025. 176 с.
Клопов Р. В., Гладиш М. О. Генезис сенсорної інтеграції як методу в логопедії. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2023. № 90. С. 26–30. https://doi.org/10.32782/1992-5786.2023.90.5
Левенець С. В., Гаврилюк С. В., Боярчук О. Д. Основи нейрофізіології та вищої нервової діяльності : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Т. Шевченка», 2010. 166 с. URL: https://surl.li/jsycdd
Лопатинська Н. Системно-динамічна організація онтогенезу мовленнєвого розвитку. Актуальні проблеми корекційної освіти : педагогічні науки. 2017. Вип. 14. С. 131–144. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apko_2017_9%281%29__15
Лук’яненко А. Нейропсихолінгвістичні механізми порушень мовлення органічного генезу у дітей. Освіта осіб з особливими потребами : шляхи розбудови. 2022. Вип. 20. С. 91–106. https://doi.org/10.33189/epsn.v1i20.205
Малишева К. Префронтальні відділи кори головного мозку: історія новітніх досліджень. Проблеми сучасної психології. 2019. Вип. 19. С. 9–19. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2013-19.%25p
Маруненко І. М. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку. Біологія і хімія в школі. 2011. № 2. С. 3–7. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/13284
Мартинчук О. В. Особливості забезпечення педагогічного супроводу ігрової діяльності дітей з порушеннями слуху в освітньому просторі спеціального дошкільного навчального закладу. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка / За ред. О. В. Гаврилова, В. І. Співака. Вип. ІХХ.
У 2-х частинах, частина 2. Серія: соціально-педагогічна. 2012. № 19. С. 348–357.
Михальська Ю. А., Михальська С. А. Нейропсихологічний підхід до порушень мовлення внаслідок локальних уражень мозку. Проблеми сучасної психології. 2012. Вип. 15. С. 349–358.
Попов С. Когнітивно-еволюційна теорія мови: обґрунтування. Cognition, communication, discourse. 2023. Вип. 26. С. 123–139. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2023-26-07
Рібцун Ю. В. Нейропсихологічні аспекти подолання мовленнєвих порушень у дітей. Пріоритетні напрями розвитку сучасних педагогічних та психологічних наук : збірник наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 9–10 серпня 2019 р.). 2019. С. 95–98.
Фаласеніді Т. М., Козак М. Я. Порушення сенсорної інтеграції у дітей з особливими потребами. Молодий вчений. 2017. № 9. С. 102–105. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/9/24.pdf
Chalas N., Daube C., Kluger D. S., Abbasi O., Nitsch R., Gross J. Speech onsets and sustained speech contribute differentially to delta and theta speech tracking in auditory cortex. Cerebral Cortex. 2023. Vol. 33. P. 6273–6281. https://doi.org/10.1093/cercor/bhac502
Uhrig S., Perkis A., Behne D. M. Effects of speech transmission quality on sensory processing indicated by the cortical auditory evoked potential. Journal of Neural Engineering. 2020. Vol. 17. Issue 4. https://doi.org/10.1088/1741-2552/ab93e1
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Марія Гладиш, Тетяна Соловйова, Вікторія Апухтіна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.


