ПРОЄКТНА ТЕХНОЛОГІЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗКІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Анотація

Стаття присвячена проблемі формування міжпредметних зв’язків на уроках математики в початковій школі шляхом упровадження проєктної технології як інструмента реалізації компетентнісного підходу в рамках концепції «Нової української школи» (НУШ). Актуальність дослідження зумовлена низьким рівнем математичної грамотності українських школярів, що підтверджують результати PISA (2018) у порівнянні з країнами OECD, та потребою в інноваційних методах інтегрованого навчання, які сприяють розвитку критичного мислення, самостійності, креативності й комунікативних умінь учнів. Проєктна технологія розглядається як ефективний засіб інтеграції знань з математики, природознавства, української мови та мистецтва, що дозволяє учням 6–10 років застосовувати математичні навички в реальних життєвих ситуаціях, поглиблюючи розуміння предмета. У статті подано таблицю вимог до впровадження проєктної технології та математичних особливостей, адаптованих до вікових характеристик учнів і специфіки предмета. Особлива увага приділена критеріальним вимогам сучасного тлумачення проєктних технологій, які адаптовано до уроків математики з акцентом на спрощені завдання, пов’язані з повсякденним життям, і міжпредметну інтеграцію. Наведено приклади проєктів, зокрема «Скільки коштує наш сніданок?», «Економимо воду вдома», «Математична гра для друзів», які ілюструють поєднання математики з іншими дисциплінами для формування фінансової грамотності, екологічної свідомості та творчих навичок. Розглянуто завдання проєктної технології, такі як розвиток пізнавальних інтересів, дослідницьких умінь і самостійного мислення, та їх адаптацію до математики через міжпредметні зв’язки, що сприяють індивідуалізації навчання. Проєктна діяльність створює єдиний навчальний простір, відповідаючи принципам НУШ і підвищуючи якість математичної освіти.