КОНЦЕПТ «БЕЗПЕКА»: КОМПЕТЕНТНІСТЬ, КУЛЬТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ МИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol12i8-001Ключові слова:
безпека, культура, небезпека, суспільство, загроза, цінність, ризик, мисленняАнотація
У статті проаналізовано сучасні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження безпеки як соціально-політичного явища. Доведено особливе значення необхідності дослідження даної сфери. Визначено, що зростання кількості екстремальних і небезпечних ситуацій породжує збільшення небезпек та ризиків в усіх сферах життєдіяльності людини, а системне дослідження небезпечних факторів та механізмів подолання й зменшення негативних їх наслідків набуває особливого значення. Закцентувано увагу на розгляді безпеки не тільки в різних наукових галузях, а на загальнодержавному та особистісному рівнях. Доведено, що безпека являє собою одну з найважливіших цінностей, що забезпечує вільне існування і розвиток особистості, суспільства, людства, створює гармонію у взаєминах між людьми, у співпраці з технікою, особою і державою, суспільством, між націями і державами. Закцентовано увагу на тому, що безпеку досліджують як суспільний, культурний, ціннісний та філософський феномени, з позиції наукового бачення, через особливості впливу ризиків на суспільне буття, як сферу освітньої та практичної діяльності. Визначено, що категорія «безпека» розглядається через єдність цілісних систем безпеки. Зазначено окремі нормативні акти сфери безпеки. Охарактеризовано етапи історичного розвитку концепту «безпека». Визначено, що безпека являє собою одну з найважливіших цінностей та тісно пов’язана з небезпекою, яку класифікують на різними ознаками. Охарактеризовано безпеку як функцію безлічі різноманітних факторів, до яких насамперед належать загрози; як прагнення досягти стану безпеки особою; як соціальне та культурне надбання. Визначено та охарактеризовано ознаки та педагогічні умови формування культури безпеки як частини загальної культури людини, обов’язкової складової професійної культури, як роботи людської свідомості. Закцентовано увагу на особливостях ризик-орієнтованого мислення.
Посилання
Безпека життєдіяльності. 2-ге вид.: підручник./ О.І. Запорожець, Б.Д. Халмурадов, В.І. Применко та ін. К. : Центр учбової літератури, 2016. 448 с.
Гвоздій С. П. Ризик-орієнтований підхід у викладанні нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності». Педагогічні науки. 2012. Т. 1. № 62. URL: https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/2896
Горлінський В. В. Аксіологічний дискурс безпеки як соціального феномену. Практична філософія. 2004. № 2. С. 108–116.
Євтушенко Н., Твердохлєбова Н. Використання педагогічних технологій для формування ризик-орієнтованого мислення студентів спеціальності «цивільна безпека». Актуальні питання у сучасній науці. 2022. № 1(1). URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/sn/article/view/2142/2143
Клименко Н. Г. Еволюція змісту концепту “безпека” за різних історичних епох та політичних систем. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 8. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1472 . DOI: 10.32702/2307-2156-2019.8.20
Мельник В. Безпека особи: ціннісний вимір. Науковий вісник Ужгородського університету. Ужгород : Говерла, 2009. Вип. 12. С. 45–49. URL: http://surl.li/qrmvqw
Панов М.І. Безпека як фундаментальна категорія в методології правознавства. Вісник Академії правових наук України. 2000. №3. С. 10–15.
Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти. Розпорядження КМУ від 07 квітня 2023 р. № 301-р URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-kontseptsii-bezpeky-zakladiv-osvity-i070423-301
Романів Л. В., Пішак О. В., Бойчук Р. Р. Культура безпеки як складова базової культури особистості. Молодий вчений. 2017. № 3.1 (43.1). С. 238–240.
Сєріков Я. О., Коженевські Ф. Безпека життєдіяльності – секюритологія : підруч. для студ. вищих навч. закл. / Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. Х. : ХНАМГ, 2010. 381 с.
Технології розвитку критичного мислення учнів / А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз та ін. ; наук. ред., передм. О. І. Пометун. К. : Вид во «Плеяди», 2006. 220 с.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Марія Астахова, Юрій Белошенко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.


