ПРОФІЛАКТИКА ОСВІТНЬОЇ ДЕПРИВАЦІЇ ЗАСОБАМИ ОРАТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i5-005Ключові слова:
профілактика, освітня депривація, ораторська діяльність, викладач, здобувач освіти (студент, слухач), освітнє середовище, навчальний контент, вплив оратора, освітні потребиАнотація
Пандемія COVID-19, а особливо широкомасштабне вторгнення військ російської федерації на територію України занурили наше суспільство в нові умови функціонування, породили як багато проблем, так і створили нові виклики, зокрема в освітній сфері. Перед викладачами постало завдання профілактики освітньої депривації шляхом вдосконалення освітнього простору, формування такого освітнього середовища, за якого студент (слухач) здатен навчатися в будь-якому місці й будь-який час. Визначення основних причин і проявів освітньої депривації дало змогу з’ясувати її наслідки (зниження мотивації до навчання; зниження рівня інтелектуального та особистісного розвитку здобувача освіти; зниження рівня фахової підготовленості майбутнього фахівця; зниження рівня конкурентоспроможності на ринку праці; вихолощення інтелектуального потенціалу держави), що можуть завадити перетворити наше суспільство із «суспільства сьогодні» на «суспільство завтра».
Освітню депривацію розглянуто як обмеження можливостей здобувача освіти задоволення пізнавальних, інформаційних, когнітивних та загалом освітніх потреб, потреб самоствердження, самовираження та самореалізації через освітню діяльність, а також позбавлення можливості якісного навчання через надання неякісних освітніх послуг. Окреслено її прояви на фізіологічному, інтелектуальному, емоційному та поведінковому рівнях.
Представлено форми й засоби ораторської діяльності викладача, спрямовані на профілактику освітньої депривації здобувачів освіти, що використовуються як сучасне методичне забезпечення освітніх компонентів. Зокрема такі: аудіопрезентації, відеопрезентації; відеолекції; ютуб-канал; наукові подкасти; онлайн-курс; сторінки фейсбук, інстаграм з навчальним, науково-популярним, науковим контентом; телеграм-канал за певною тематикою або навчальною дисципліною; персональний сайт викладача або тематичний сайт.
Посилання
Вайнола Р. Х. Професійний та особистісний розвиток майбутніх фахівців засобами соціального виховання в умовах університетської освіти. Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету : матеріали звітно-наук. конф. Вип. 3. Київ : ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2017. С. 26–30.
Вінс В. А. Причини психічної депривації у сучасному освітньому середовищі. Психолого-педагогічні засади розвитку професіоналізму освітян в умовах реалізації Концепції Нової української школи : матеріали всеукр. інтернет-конф. (Київ–Рівне, 29 березня 2018 р.) Київ : ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»; Рівне: РОІППО, 2018. С. 21–23. URL: http://umo.edu.ua/konferenciji.
Ганаба С. О. Філософія дидактики: контексти, стратегії, практики : монографія. Суми : Університетська книга, 2021. 334 с.
Гошовський Я. О. Психологія депривації : навч.-метод. посіб. Луцьк : ПП Іванюк, 2022. 195 с.
Гречишкіна Т. О. Освітня деривація як соціокультурний феномен ХХІ ст. Науковий пошук молодих дослідників. Педагогічні науки. 2016. Вип. 1. С. 27–32. URL: http://dspace.luguniv.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1227/1/Grechishkina.pdf.
Закони переможців / уклад. І. О. Назаренко. Харків : Віват, 2018. 190 с.
Карман В. М., Крупенко О. В. Особистість педагога і якість викладання у вищій школі. URL: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/943.
Клейнман Пол. Психологія 101: факти, теорія, статистика, тести й таке інше! Харків : КСД, 2023. 240 с.
Кобильченко В. В., Омельченко І. М. Феноменологія і типологія біогенної депривації. Психологія і особистість. 2022. № 2 (22). С. 225–241. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.2.265501.
Кононова М. М. До проблеми депривації особистості в контексті глибинного пізнання. Психологічні координати розвитку особистості: реалії і перспективи : зб. наук. матеріалів V міжнар. наук.-практ. онлайн-конф. (Полтава, 27–28 квітня 2020 р.). Полтава, 2020. C. 63–66. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/15075/1/19.pdf.
Красницька Ольга. Мистецтво живого слова : ютуб-канал. 2020. URL: https://www.youtube.com/channel/UCws0vkxcxIZql61L9DoFb_g.
Красницька О. В. Профілактика сімейної депривації вихованців інтернатних закладів спортивного профілю : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.05. Київ, 2015. 20 с.
Красницька О. В. Профілактика соціальної депривації особистості. Ввічливість. Humanitas. 2021. № 3. С. 52–59. https://doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.8.
Сисоєва С. О., Соколова І. В. Теорія і практика вищої освіти : навч. посіб. Київ–Маріуполь, 2016. 338 с.
Ставицький А. Роль викладача-лідера у сучасному університеті : навч. посіб. Київ : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2016. 40 с.
Химинець В. В. Інноваційна освітня діяльність. Тернопіль : Мандрівець, 2010. 360 с.
Хміляр О. Ф. Критичне та позитивне мислення офіцера. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Психологія. 2018, листопад. № 7. С. 72–76. https://doi.org/10.25264/2415-7384-2018-7-72-76.
Хміляр О. Ф. Психологія бойової мотивації воїна. Вісник Національного університету оборони України. 2022. № 2 (66). С. 121–131. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-66-2-121-131.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ольга Красницька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
