THE PREVENTION OF EDUCATIONAL DEPRIVATION THROUGH PUBLIC SPEAKING
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i5-005Keywords:
prevention, educational deprivation, public speaking, teacher, student, educational environment, educational content, speaker's influence, educational needsAbstract
The COVID-19 pandemic, and especially the large-scale invasion of Ukraine by russian troops, has plunged our society into new conditions of functioning, giving rise to many problems and creating new challenges, in particular in the educational sphere. Teachers are faced with the task of preventing educational deprivation by improving the educational space, creating an educational environment in which students can study anywhere and anytime. Identification of the main causes and manifestations of educational deprivation made it possible to find out its consequences (reduced motivation to study; reduced level of intellectual and personal development of the student; reduced level of professional training of the future specialist; reduced level of competitiveness in the labor market; emasculated intellectual potential of the state), which may prevent us from transforming our society from a «society of today» into a «society of tomorrow».
Educational deprivation is considered as a limitation of the ability of an education student to meet educative, informational, cognitive and general educational needs, the needs for self-affirmation, self-expression and self-realization through educational activities, as well as deprivation of quality education through the provision of low-quality educational services. The author outlines its manifestations at the physiological, intellectual, emotional and behavioral levels.
The forms and means of the teacher's oratorical activity aimed at preventing educational deprivation of students, which are used as modern methodological support for educational components, are presented. In particular, the following are used: audio presentations, video presentations; video lectures; YouTube channel; scientific podcasts; online course; Facebook, Instagram pages with educational, popular science, scientific content; telegram channel on a specific topic or discipline; personal website of the teacher or thematic website.
References
Вайнола Р. Х. Професійний та особистісний розвиток майбутніх фахівців засобами соціального виховання в умовах університетської освіти. Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету : матеріали звітно-наук. конф. Вип. 3. Київ : ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2017. С. 26–30.
Вінс В. А. Причини психічної депривації у сучасному освітньому середовищі. Психолого-педагогічні засади розвитку професіоналізму освітян в умовах реалізації Концепції Нової української школи : матеріали всеукр. інтернет-конф. (Київ–Рівне, 29 березня 2018 р.) Київ : ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»; Рівне: РОІППО, 2018. С. 21–23. URL: http://umo.edu.ua/konferenciji.
Ганаба С. О. Філософія дидактики: контексти, стратегії, практики : монографія. Суми : Університетська книга, 2021. 334 с.
Гошовський Я. О. Психологія депривації : навч.-метод. посіб. Луцьк : ПП Іванюк, 2022. 195 с.
Гречишкіна Т. О. Освітня деривація як соціокультурний феномен ХХІ ст. Науковий пошук молодих дослідників. Педагогічні науки. 2016. Вип. 1. С. 27–32. URL: http://dspace.luguniv.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1227/1/Grechishkina.pdf.
Закони переможців / уклад. І. О. Назаренко. Харків : Віват, 2018. 190 с.
Карман В. М., Крупенко О. В. Особистість педагога і якість викладання у вищій школі. URL: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/943.
Клейнман Пол. Психологія 101: факти, теорія, статистика, тести й таке інше! Харків : КСД, 2023. 240 с.
Кобильченко В. В., Омельченко І. М. Феноменологія і типологія біогенної депривації. Психологія і особистість. 2022. № 2 (22). С. 225–241. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.2.265501.
Кононова М. М. До проблеми депривації особистості в контексті глибинного пізнання. Психологічні координати розвитку особистості: реалії і перспективи : зб. наук. матеріалів V міжнар. наук.-практ. онлайн-конф. (Полтава, 27–28 квітня 2020 р.). Полтава, 2020. C. 63–66. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/15075/1/19.pdf.
Красницька Ольга. Мистецтво живого слова : ютуб-канал. 2020. URL: https://www.youtube.com/channel/UCws0vkxcxIZql61L9DoFb_g.
Красницька О. В. Профілактика сімейної депривації вихованців інтернатних закладів спортивного профілю : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.05. Київ, 2015. 20 с.
Красницька О. В. Профілактика соціальної депривації особистості. Ввічливість. Humanitas. 2021. № 3. С. 52–59. https://doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.8.
Сисоєва С. О., Соколова І. В. Теорія і практика вищої освіти : навч. посіб. Київ–Маріуполь, 2016. 338 с.
Ставицький А. Роль викладача-лідера у сучасному університеті : навч. посіб. Київ : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2016. 40 с.
Химинець В. В. Інноваційна освітня діяльність. Тернопіль : Мандрівець, 2010. 360 с.
Хміляр О. Ф. Критичне та позитивне мислення офіцера. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Психологія. 2018, листопад. № 7. С. 72–76. https://doi.org/10.25264/2415-7384-2018-7-72-76.
Хміляр О. Ф. Психологія бойової мотивації воїна. Вісник Національного університету оборони України. 2022. № 2 (66). С. 121–131. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-66-2-121-131.
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2023 Ольга Красницька
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Authors grant the journal a right of the first publication of the work under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License (CC BY-NC 4.0)that allows others freely to use (read, copy and print) submissions, search content and link to published articles, disseminate their full text and use them for any legitimate non-commercial purposes (i.e. educational or scientific) with the mandatory reference to the article’s authors and initial publication in this journal.
- Original published articles cannot be used by users (exept authors) for commercial purposes or distributed by third-party intermediary organizations for a fee.
