РОЗВИТОК МНЕСТИЧНИХ ФУНКЦІЙ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З РОЗЛАДОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ ТА ГІПЕРАКТИВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i10-019Ключові слова:
молодший шкільний вік, мнемічні функції, психолого-педагогічні умови, індивідуалізація навчання, міждисциплінарна підтримка, розлад дефіциту уваги та гіперактивностіАнотація
У статті здійснено аналіз проблеми розвитку мнестичних функцій у дітей молодшого шкільного віку з розладом дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ). Розкрито сутність РДУГ як складного, багатофакторного розладу нейропсихічного розвитку, що суттєво впливає на когнітивну, емоційно-вольову та поведінкову сфери дитини. Особливу увагу приділено особливостям формування пам’яті, уваги, мислення та здатності до навчальної діяльності в умовах порушення нейродинамічних процесів. Висвітлено основні підходи до діагностики РДУГ, охарактеризовано типову структуру порушень і механізми їхнього впливу на ефективність пізнавальної діяльності. Показано, що дефіцит короткочасної та робочої пам’яті у дітей із РДУГ ускладнює засвоєння навчального матеріалу, а нестійкість уваги зумовлює фрагментарність сприйняття, поверхневе опрацювання інформації та зниження навчальної мотивації.
Визначено й теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови розвитку мнестичних функцій у дітей із РДУГ: індивідуалізацію освітнього процесу, створення емоційно безпечного середовища, системність і регулярність навчально-корекційної роботи та інтеграці міждисциплінарної підтримки. Індивідуалізація навчання забезпечує відповідність змісту, темпу та методів педагогічного впливу когнітивним можливостям дитини, сприяє зниженню перевантаження й підвищенню ефективності мнемічної діяльності. Емоційно безпечне освітнє середовище створює умови психологічного комфорту, знижує рівень тривожності та стимулює розвиток мотиваційно-вольової сфери. Підкреслено, що системність і регулярність навчально-корекційної роботи сприяють формуванню стійких когнітивних зв’язків і засвоєнню мнемічних стратегій, тоді як міждисциплінарна підтримка забезпечує узгоджену взаємодію педагогів, психологів, медиків, логопедів і батьків у межах єдиного освітньо-корекційного простору.
Узагальнено, що реалізація зазначених педагогічних умов сприяє підвищенню ефективності розвитку мнестичних функцій, навчальної успішності, адаптивності та когнітивної саморегуляції дітей із РДУГ. Окреслено перспективи подальших досліджень, спрямованих на вдосконалення методик розвитку пам’яті та розроблення інноваційних програм корекційної підтримки дітей з РДУГ.
Посилання
Годлевська В. Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю у дітей молодшого шкільного віку: сутність, діагностика, корекція. Вісник Львівського університету. Серія: Психологічні науки. 2021. № 9. С. 73–78. https://doi.org/10.30970/PS.2021.9.10
Князєв В. М. Особливості самооцінки та розвитку особистості у дітей із розладом дефіциту уваги з гіперактивністю. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2023, т. 34(73):3. С. 34–39. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.3/06
Платаш Л. Наукові підходи до вивчення проблеми синдрому дефіциту уваги та гіперактивності. Молодь і ринок. 2013. № 4(99). С. 82–86.
Романчук О. Гіперактивний розлад з дефіцитом уваги у дітей: практичне керівництво. Львів: Свічадо, 2015. 300 с.
Al-Wardat M., et al. Prevalence of attention-deficit hyperactivity disorder in children: A systematic review and meta-analysis. BMJ Open. 2024. 14(1), e078849. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2023-078849
American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5. Vol. 5. No. 5. Washington, DC: American Psychiatric Association. 2013. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596
Cabral, M. D. I., Liu, S., Soares, N. Attention-deficit/hyperactivity disorder: diagnostic criteria, epidemiology, risk factors and evaluation in youth. Translational Pediatrics. 2020 V. 9. № 1. C. 104–113. https://doi.org/10.21037/tp.2019.09.08
Clark, L. A., Cuthbert, B., Lewis-Fernández, R., Narrow, W. E., Reed, G. M. Three approaches to understanding and classifying mental disorder: ICD-11, DSM-5, and the National Institute of Mental Health’s Research Domain Criteria (RDoC). Psychological Science in the Public Interest. 2017. Vol. 18, № 2. C. 72–145. https://doi.org/10.1177/1529100617727266
Salari N., Ghasemi H., Abdoli N. et al. The global prevalence of ADHD in children and adolescents: a systematic review and meta-analysis. Ital J Pediatr. 2023. 49, 48. https://doi.org/10.1186/s13052-023-01456-1
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ганна Чайковська, Людмила Кожа

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.


