ПРОБЛЕМА ЗАЛУЧЕННЯ НАУКОВЦІВ ДО РОЗВИТКУ СФЕРИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ В РЕГІОНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i5-009

Ключові слова:

заклади вищої освіти, сфера фізичної культури і спорту, регіон, підвищення кваліфікації фахівців, фізкультурні і спортивні організації

Анотація

У статті подані результати дослідження, організованого і проведеного для вивчення практики залучення фахівців фізичної культури і спорту, а саме кандидатів і докторів наук, до розвитку сфери фізичної культури і спорту в умовах регіону. А також, наскільки активно і широко використовуються їхні компетентності та досвід в умовах окремої області. Вперше на державному рівні потребу у підготовці та ефективному використанні наукових кадрів було визначено у Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту у 2004 р. За час, що минув, захистили дисертації сотні кандидатів та докторів наук з фізичного виховання та спорту, педагогічних, медичних тощо. Саме ця причина спонукала розглянути проблему залучення науковців до розвитку сфери фізичної культури і спорту, що стимулює поступ сфери на місцевому рівні. Очевидно, що ця проблема існує також в інших сферах суспільного життя і має досліджуватись. Дослідження було організоване і проведене в Запорізькій області методом опитування експертів, а саме викладачів з науковими ступенями факультету фізичного виховання Запорізького національного університету у кількості 28 осіб. Проаналізувавши результати, можна стверджувати, що існує і викладачами з науковими ступенями вважається гострою проблема залучення кандидатів і докторів наук до підвищення кваліфікації фахівців фізичної культури і спорту. Адже згідно з отриманими даними, можемо дійти висновку, що опитані науково-педагогічні працівники згодні та підтримують думку, що підвищення компетентності фахівців фізичної культури і спорту покращить якість управління фізичною культурою спортом у регіонах. Тож корисними будуть різні форми, а саме, запрошення кандидатів і докторів наук до занять у закладах вищої освіти, у фізкультурно-спортивних організаціях. Це також організація заходів безпосередньо за ініціативи науково-педагогічних кадрів.

Посилання

Базенко В. Європейський досвід управління розвитком фізичної культури та спорту на місцевому рівні. Ефективність державного управління. 2017. Вип. 1 (50). Ч. 1. С. 156-165.

Бююль, А., Цёфель П. SPSS: Искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей ; пер. с нем. СПб. : ДиаСофтЮП, 2005. 608 с.

Вапнярська О. І., Золотов М. І. Зарубіжний досвід управління масовим спортом. Менеджмент в Росії та за кордоном. 2003. С. 30—35.

В Україні за останні десять років докторські дисертації захистили понад 4,7 тисячі жінок. URL : https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3188986-v-ukraini-za-ostanni-desat-rokiv-doktorski-disertacii-zahistili-ponad-47-tisac-zinok.html

Гасюк І. Л. Державне управління фізичною культурою та спортом: стан та перспективи розвитку: монографія. Харків : ПП Балюк І. Б., 2011. 432 с.

Гасюк І. Л. Нормативно-правові засади державного управління фізичною культурою та спортом у країнах Європи. Українські наукові записки. 2015. № 4(48). С. 462—472.

Давыдова М. А., Усатая И. Е. Возможности программы SPSS при обработке данных массового тестирования. Международный студенческий научный вестник. 2017. № 2. С. 56-64.

Зведений план науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011–2015 рр. Київ, 2011. 44 с.

Иванов А. В. Зарубежный опыт государственных и рыночных регуляторов развития в области спорта и его адаптация к условиям Украины.: сб. научн. тр. «Социально-экономические аспекты промышленной политики» / редкол. : Амоша А. И. (отв. ред.) [и др.] ; НАН Украины. Институт экономики промышленности. Донецк, 2005. С. 233—247.

Ковтун І. Б. Поняття і сутність повноважень органів місцевого самоврядування на регіональному рівні. Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2011.№ 3. С. 211—217.

Козлова К. П., Скібенко Н. В., Лезнік Н. В. Формування професійних умінь у майбутніх вчителів фізичної культури ; матер. конф. «Підготовка спеціалістів фізичної культури та спорту в Україні; ; упорядники: В. І. Завацький та ін. Луцьк, 1994. С. 99-100.

Кононович В. Г. Закордонний досвід державного управління розвитком фізичної культури та спортом С. 469-475. URL : http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/13458/1/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C2%20Engl.pdf

Кудлата К. В. Нормативно-правові та функціональні засади державного управління фізичною культурою і спортом на регіональному рівні. Економіка та держава. 2014. № 3. С. 144-148.

Кузьменко О. О. Сучасний стан державного управління фізичною культурою й спортом в Україні та Європі. Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2011. № 3. С. 36-41.

Лапінцев А., Поляк О. Визначення повноважень регіональних органів влади у сфері надання управлінських послуг. Державне будівництво. 2007. № 1 (ч. 2). URL : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-1-2/doc/4/01.pdf

Леонова А. О., Давидова В. П., Новачук О. О. Ефективність державного управління в контексті євроінтеграції України : навч.-метод. посіб. Київ : ДПА України, 2007. 390 с.

Мазурашу Г. Європейський вектор розвитку системи управління сферою фізичної культури і спорту (регіональний аспект). Чернівці, 2009. 106 с.

Михайличенко О. В. Наукові дослідження за спеціальністю «Фізична культура і спорт»: сучасність та перспективи. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. № 10 (54). С. 280-287.

Мічуда Ю. П. Функціонування та розвиток сфери фізичної культури і спорту в умовах ринку : автореф. дис. д-ра наук з фіз. вих. : 24.00.02. Київ, 2008. 40 с.

Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту. Указ Президента України від 26 вересня 2004 р., № 1148/204. URL : http://ru.osvita.ua/legislation/other/2766/

Паниотто В. И., Максименко В. П. Количественные методы в социологических исследованиях. Киев : Наукова думка. 1982. 272 с.

Приходько В. В. Макропедагогика: важность макропедагогических регуляторов для современной Украины. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2014. Вип. 117. С. 82–85.

Приходько В. В. О последствиях выведения исследований в области теории спорта из поля педагогической науки. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2011. Вип. 91. Т. 1. 2011. С. 375–377.

Приходько В. В., Горбань С. Н. Спорт как отрасль и сфера. Теория и практика физической культуры. 1996. № 6. С. 18-20.

Приходько В., Томенко О., Михайличенко О. Удосконалення організації та змісту наукових досліджень з фізичної культури і спорту в Україні як важлива передумова їх реформування Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. № 3 (57). С. 419-429.

Про державну підтримку розвитку фізичної культури і спорту в Україні. Указ Президента України від 22 червня 1994 р., № 334/94. Указ втратив чинність (згідно з Указом Президента України від 13 листопада 2019 року, № 844/2019). URL : https://ips.ligazakon.net/document/view/u334_94?an=1

Скільки в Україні вчених? URL: https://aspirantura.com.ua/uk/blog/skilki-v-ukrayini-vchenih/#i-3

Христова Т. Є. Формування рухової активності дітей шкільного віку як предмет наукових досліджень : матер. ІV Міжнародної інтернет-конференції 24-25 листопада 2020 року «Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та здоров’я людини». Одеса : Букаєв Вадим Вікторович, 2020. С. 100-103.

##submission.downloads##


Переглядів анотації: 366
Завантажень PDF: 229

Опубліковано

31.05.2023

Як цитувати

Приходько, В., Томенко, О., & Конох, А. (2023). ПРОБЛЕМА ЗАЛУЧЕННЯ НАУКОВЦІВ ДО РОЗВИТКУ СФЕРИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ В РЕГІОНІ. Освіта. Інноватика. Практика, 11(5), 59–66. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i5-009

Номер

Розділ

Статті