EDUCATION OF DIGITAL CULTURE OF STUDENTS AS ONE OF THE KEY FACTORS IN FORMING INNOVATIVE AND RESEARCH COMPETENCE
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i5-010Keywords:
education of digital culture, education seekers, innovation competence, research competence, digital technologies, blended learning, digitalization of educationAbstract
The article explores the problem of educating digital culture of education seekers as one of the potentially significant factors in the formation of innovative and research competencies, which is becoming relevant in the context of the digital transformation of society, modernization of the educational environment and increasing requirements for the training of a modern specialist. An analysis of scientific and pedagogical, psychological and special literature indicates the presence of a steady interest of researchers in the issues of digital literacy, digital competence and digitalization of education, while at the same time there is a certain lack of attention to revealing the educational potential of digital culture in the context of the formation of innovative and research competencies of education seekers.
The purpose of the article is to theoretically substantiate the features of educating digital culture of education seekers as one of the important factors in the formation of innovative and research competencies. The content of the concept of "digital culture" is specified and its main structural components are outlined. It is emphasized that the formation of digital culture can be a prerequisite for the development of the ability to think creatively, generate new ideas etc.
It is noted that digital culture is to some extent related to the development of research competence through the formation of search skills, critical analysis, information systematization, use of electronic resources and adherence to the principles of academic integrity. The pedagogical conditions under which the education of digital culture of education seekers can be more effective are outlined, in particular, the integration of digital technologies into the educational process, the creation of a safe digital environment, the development of critical thinking, as well as the activation of project and research activities. The expediency of a harmonious combination of technological and educational components of the digitalization of education is emphasized. Prospects for further research are related to further theoretical elaboration and possible experimental study of models of formation of digital culture of education seekers in the conditions of using artificial intelligence and blended learning.
References
Братусь Г. А., Карбовська Л. О., Мазур Ю. В. Зовнішні чинники впливу на управління конкурентоспроможністю персоналу підприємства в умовах інформаційно-комунікаційних технологій. Публічне управління та регіональний розвиток. 2025. Вип. 79. С. 226–233. https://doi.org/10.32689/2523-4536/79-28
Гуревич Р., Коношевський Л., Коношевський О., Люльчак С. Цифрова культура молодого покоління: як її формувати. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2024. Вип. 73. С. 14–29. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2024-73-14-29
Доложевська Л. О. Цифрова етика та академічна доброчесність у вищій школі. Академічні студії. Серія «Педагогіка». 2025. № 2. С. 9–14. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2025.2.2
Ковальський В. О. Педагогічні аспективи користання цифрових технологій в вищій освіті. Академічні візії. 2024. № 30. С. 1-8. https://doi.org/10.5281/zenodo.13294205
Кремень В. Г., Биков В. Ю., Ляшенко О. І., Литвинова С. Г., Луговий В. І., Мальований Ю. І., Топузов О. М. Науково-методичне забезпечення цифровізації освіти України: стан, проблеми, перспективи. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2022. № 4 (2). С. 1-49. https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4223
Лисенко Т., Мойсеєнко С., Кондрашова А. Роль цифрових платформ у вивченні англійської мови студентами технічних спеціальностей ВНЗ. Перспективи та інновації науки. 2022. № 2 (7). С. 418–430. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-2(7)-418-430
Матяш О., Риндюк В. Навчання математики з використанням цифрових навчальних платформ: аналіз закордонного досвіду. Фізико-математична освіта. 2023. № 38 (3). С. 43-49. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-3-006
Подліняєва О. Основні принципи організації безпечного інформаційно-освітнього середовища. Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. 2023. № 92(І (2). С. 137-146. https://doi.org/10.38014/osvita.2023.92.12
Шишенко І. Деякі аспекти впливу цифрових технологій на освітній процес закладів вищої освіти: огляд проблем та викликів. Освіта. Інноватика. Практика. 2022. № 10(5). С.42-47. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol10i5-006
Штаєр Р. В. Теоретичне осмислення поняття цифрової грамотності у дослідженнях українських та іноземних науковців. Педагогічна Академія: наукові записки. 2025. № 21. https://doi.org/10.5281/zenodo.16937820
Ardito L., Petruzzelli A. M., Panniello U. Digital transformation and knowledge management: A systematic literature review. Journal of Business Research. 2022. Vol. 144. P. 123–135. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2022.01.045
Leiping Wu. AI-based Writing Tools: Empowering Students to Achieve Writing Success. Advances in Educational Technology and Psychology. 2024. Vol. 8: 40-44. http://doi.org/10.23977/aetp.2024.080206
Sullivan M., Kelly A., McLaughlan P. ChatGPT in higher education: Considerations for academic integrity and student learning. Journal of Applied Learning and Teaching. 2023. Vol. 6. №. 1. https://doi.org/10.37074/jalt.2023.6.1.17
UNESCO. A global framework of reference on digital literacy skills for indicator 4.4.2. 2023. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000265403
Vuorikari R., Kluzer S., Punie Y. DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2022. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC128415
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2026 Наталія Мордовцева
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
- Authors grant the journal a right of the first publication of the work under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License (CC BY-NC 4.0)that allows others freely to use (read, copy and print) submissions, search content and link to published articles, disseminate their full text and use them for any legitimate non-commercial purposes (i.e. educational or scientific) with the mandatory reference to the article’s authors and initial publication in this journal.
- Original published articles cannot be used by users (exept authors) for commercial purposes or distributed by third-party intermediary organizations for a fee.
