ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ІНТЕГРАЦІЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІТ-ФАХІВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i6-010Ключові слова:
професійна компетентність, ІТ-освіта, сталий розвиток, модель професійної компетентності, педагогічне моделюванняАнотація
У статті теоретично обґрунтовано модель професійної компетентності майбутніх ІТ-фахівців в умовах сталого розвитку. Актуальність дослідження зумовлена суперечністю між високим рівнем деталізації технічних і цифрових компетентностей у сучасних міжнародних рамках та недостатньою інтегрованістю екологічного, соціального, етичного й рефлексивного вимірів професійної підготовки. Показано, що наявні ІТ-рамки переважно орієнтовані на технологічні й операційні аспекти діяльності, тоді як рамки компетентностей у сфері сталого розвитку мають загальний характер і не враховують специфіки ІТ-професії. Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування інтеграції компетентностей сталого розвитку в модель професійної компетентності майбутніх ІТ-фахівців як цілісну системну конструкцію, що поєднує технічні, цифрові й операційні вимоги ІТ-діяльності з екологічним, соціальним, етичним, аксіологічним і рефлексивним вимірами професійної підготовки. Методологічну основу дослідження становлять системний, компетентнісний, аксіологічний і трансдисциплінарний підходи; використано методи теоретичного аналізу, порівняння, узагальнення, систематизації та педагогічного моделювання. У результаті обґрунтовано трирівневу архітектуру моделі, що охоплює контекстуальний блок, компонентну структуру та динамічний блок. Визначено шість взаємопов’язаних компонентів професійної компетентності: технологічний, когнітивний, аксіологічний, діяльнісний, комунікативно-соціальний і рефлексивно-розвивальний. Доведено, що сталий розвиток у цій моделі не є зовнішнім тематичним доповненням до ІТ-підготовки, а виступає контекстом, який змінює зміст і логіку всіх компонентів компетентності. Наукова новизна полягає у фаховій специфікації та педагогічному синтезі компетентностей сталого розвитку з технічними, цифровими й операційними вимогами ІТ-діяльності в межах єдиної моделі професійної компетентності майбутнього ІТ-фахівця. Визначено, що модель має теоретико-методологічний характер і потребує адаптації до профілю конкретної освітньої програми, спеціальності, рівня підготовки та професійного контексту. Практичне значення результатів полягає в можливості використання моделі як теоретичного підґрунтя для проєктування освітніх програм, конкретизації результатів навчання, розроблення критеріїв і показників сформованості професійної компетентності та подальших емпіричних досліджень її формування в майбутніх ІТ-фахівців.
Посилання
A CC2020 Task Force. Computing Curricula 2020: Paradigms for Global Computing Education. New York : Association for Computing Machinery ; IEEE Computer Society, 2020. 205 p. https://doi.org/10.1145/3467967.
Barth M., Godemann J., Rieckmann M., Stoltenberg U. Developing key competencies for sustainable development in higher education. International Journal of Sustainability in Higher Education. 2007. Vol. 8, № 4. P. 416–430. https://doi.org/10.1108/14676370710823582.
Bernstein J. H. Transdisciplinarity: A review of its origins, development, and current issues. Journal of Research Practice. 2015. Vol. 11, № 1. Article R1. URL: https://www.researchgate.net/publication/282285072_Transdisciplinarity_A_Review_of_Its_Origins_Development_and_Current_Issues.
Brundiers K., Barth M., Cebrián G., Cohen M., Diaz L., Doucette-Remington S., Dripps W., Habron G., Harré N., Jarchow M., Losch K., Michel J., Mochizuki Y., Rieckmann M., Parnell R., Walker P., Zint M. Key competencies in sustainability in higher education: toward an agreed-upon reference framework. Sustainability Science. 2021. Vol. 16, № 1. P. 13–29. https://doi.org/10.1007/s11625-020-00838-2.
Cebrián G., Junyent M. Competencies in education for sustainable development: Exploring the student teachers’ views. Sustainability. 2015. Vol. 7, № 3. P. 2768–2786. https://doi.org/10.3390/su7032768.
CEN. European Committee for Standardization. EN 16234-1:2019. e-Competence Framework (e-CF): A common European framework for ICT professionals in all sectors. Part 1: Framework. Brussels : European Committee for Standardization, 2019. URL: https://standards.iteh.ai/catalog/standards/cen/7e895d4e-0eb0-49b4-972f-1f6b202ea400/en-16234-1-2019.
Corres A., Rieckmann M., Espasa A., Ruiz-Mallén I. Educator competences in sustainability education: A systematic review of frameworks. Sustainability. 2020. Vol. 12, № 23. Article 9858. https://doi.org/10.3390/su12239858.
Lozano R., Merrill M. Y., Sammalisto K., Ceulemans K., Lozano F. J. Connecting competences and pedagogical approaches for sustainable development in higher education: A literature review and framework proposal. Sustainability. 2017. Vol. 9, № 10. Article 1889. https://doi.org/10.3390/su9101889.
Meadows D. H. Thinking in Systems: A Primer / ed. by D. Wright. White River Junction : Chelsea Green Publishing, 2008. 218 p.
Mulder M. Conceptions of professional competence. International Handbook of Research in Professional and Practice-based Learning / ed. by S. Billett, C. Harteis, H. Gruber. Dordrecht : Springer, 2014. P. 107–137. https://doi.org/10.1007/978-94-017-8902-8_5.
Mulder M., Winterton J. Introduction. Competence-based Vocational and Professional Education: Bridging the Worlds of Work and Education / ed. by M. Mulder. Cham : Springer International Publishing, 2017. P. 1–43. https://doi.org/10.1007/978-3-319-41713-4_1.
Redman A., Wiek A. Competencies for advancing transformations towards sustainability. Frontiers in Education. 2021. Vol. 6. Article 785163. https://doi.org/10.3389/feduc.2021.785163.
Rieckmann M. Learning to transform the world: key competencies in education for sustainable development. Issues and Trends in Education for Sustainable Development / ed. by A. Leicht, J. Heiss, W. J. Byun. Paris : UNESCO Publishing, 2018. P. 39–59. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000261802.
Rychen D. S., Salganik L. H. Key Competencies for a Successful Life and a Well-Functioning Society. Göttingen : Hogrefe & Huber Publishers, 2003. 206 p.
Scholz R. W., Steiner G. Transdisciplinarity at the crossroads. Sustainability Science. 2015. Vol. 10, № 4. P. 521–526. https://doi.org/10.1007/s11625-015-0338-0 .
Senge P. M. The Fifth Discipline: The Art and Practice of the Learning Organization. New York : Doubleday/Currency, 1990. 424 p.
Sterling S., Glasser H., Rieckmann M., Warwick P. “More than scaling up”: A critical and practical inquiry into operationalizing sustainability competencies. Envisioning Futures for Environmental and Sustainability Education. Wageningen : Wageningen Academic Publishers, 2017. P. 153–168. https://doi.org/10.3920/978-90-8686-846-9_10.
Sterman J. D. System dynamics modeling: Tools for learning in a complex world. California Management Review. 2001. Vol. 43, № 4. P. 8–25. https://doi.org/10.2307/41166098.
Stoof A., Martens R. L., van Merriënboer J. J. G., Bastiaens T. J. The boundary approach of competence: A constructivist aid for understanding and using the concept of competence. Human Resource Development Review. 2002. Vol. 1, № 3. P. 345–365. https://doi.org/10.1177/1534484302013005.
Swacha J., Maskeliūnas R., Damaševičius R., Kulikajevas A., Blažauskas T., Muszyńska K., Miluniec A., Kowalska M. Introducing sustainable development topics into computer science education: Design and evaluation of the Eco JSity game. Sustainability. 2021. Vol. 13, № 8. Article 4244. https://doi.org/10.3390/su13084244.
UNESCO. Education for Sustainable Development Goals: Learning Objectives. Paris : UNESCO, 2017. 62 p. https://doi.org/10.54675/CGBA9153.
van Laar E., van Deursen A. J. A. M., van Dijk J. A. G. M., de Haan J. Determinants of 21st-century skills and 21st-century digital skills for workers: A systematic literature review. SAGE Open. 2020. Vol. 10, № 1. P. 1–14. https://doi.org/10.1177/2158244019900176.
Implications for national curriculum policies. Journal of Curriculum Studies. 2012. Vol. 44, № 3. P. 299–321. https://doi.org/10.1080/00220272.2012.668938.
Vuorikari R., Kluzer S., Punie Y. DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens: With new examples of knowledge, skills and attitudes. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2022. https://doi.org/10.2760/115376.
Weinert F. E. Concept of competence: A conceptual clarification. Defining and Selecting Key Competencies / ed. by D. S. Rychen, L. H. Salganik. Seattle : Hogrefe & Huber Publishers, 2001. P. 45–65.
Wiek A., Withycombe L., Redman C. L. Key competencies in sustainability: A reference framework for academic program development. Sustainability Science. 2011. Vol. 6, № 2. P. 203–218. https://doi.org/10.1007/s11625-011-0132-6.
Шевчук Л., Котенко Н. Міжнародні регуляторні орієнтири сталого розвитку в підготовці майбутніх ІТ-фахівців. Освіта. Інноватика. Практика. 2026. Т. 14, № 4. С. 136–141. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i4-016.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Котенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
