РОЗВИТОК МНЕСТИЧНИХ ФУНКЦІЙ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З РОЗЛАДОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ ТА ГІПЕРАКТИВНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i10-019

Ключові слова:

молодший шкільний вік, мнемічні функції, психолого-педагогічні умови, індивідуалізація навчання, міждисциплінарна підтримка, розлад дефіциту уваги та гіперактивності

Анотація

У статті здійснено аналіз проблеми розвитку мнестичних функцій у дітей молодшого шкільного віку з розладом дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ). Розкрито сутність РДУГ як складного, багатофакторного розладу нейропсихічного розвитку, що суттєво впливає на когнітивну, емоційно-вольову та поведінкову сфери дитини. Особливу увагу приділено особливостям формування пам’яті, уваги, мислення та здатності до навчальної діяльності в умовах порушення нейродинамічних процесів. Висвітлено основні підходи до діагностики РДУГ, охарактеризовано типову структуру порушень і механізми їхнього впливу на ефективність пізнавальної діяльності. Показано, що дефіцит короткочасної та робочої пам’яті у дітей із РДУГ ускладнює засвоєння навчального матеріалу, а нестійкість уваги зумовлює фрагментарність сприйняття, поверхневе опрацювання інформації та зниження навчальної мотивації.

Визначено й теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови розвитку мнестичних функцій у дітей із РДУГ: індивідуалізацію освітнього процесу, створення емоційно безпечного середовища, системність і регулярність навчально-корекційної роботи та інтеграці міждисциплінарної підтримки. Індивідуалізація навчання забезпечує відповідність змісту, темпу та методів педагогічного впливу когнітивним можливостям дитини, сприяє зниженню перевантаження й підвищенню ефективності мнемічної діяльності. Емоційно безпечне освітнє середовище створює умови психологічного комфорту, знижує рівень тривожності та стимулює розвиток мотиваційно-вольової сфери. Підкреслено, що системність і регулярність навчально-корекційної роботи сприяють формуванню стійких когнітивних зв’язків і засвоєнню мнемічних стратегій, тоді як міждисциплінарна підтримка забезпечує узгоджену взаємодію педагогів, психологів, медиків, логопедів і батьків у межах єдиного освітньо-корекційного простору.

Узагальнено, що реалізація зазначених педагогічних умов сприяє підвищенню ефективності розвитку мнестичних функцій, навчальної успішності, адаптивності та когнітивної саморегуляції дітей із РДУГ. Окреслено перспективи подальших досліджень, спрямованих на вдосконалення методик розвитку пам’яті та розроблення інноваційних програм корекційної підтримки дітей з РДУГ.

Посилання

Годлевська В. Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю у дітей молодшого шкільного віку: сутність, діагностика, корекція. Вісник Львівського університету. Серія: Психологічні науки. 2021. № 9. С. 73–78. https://doi.org/10.30970/PS.2021.9.10

Князєв В. М. Особливості самооцінки та розвитку особистості у дітей із розладом дефіциту уваги з гіперактивністю. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2023, т. 34(73):3. С. 34–39. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.3/06

Платаш Л. Наукові підходи до вивчення проблеми синдрому дефіциту уваги та гіперактивності. Молодь і ринок. 2013. № 4(99). С. 82–86.

Романчук О. Гіперактивний розлад з дефіцитом уваги у дітей: практичне керівництво. Львів: Свічадо, 2015. 300 с.

Al-Wardat M., et al. Prevalence of attention-deficit hyperactivity disorder in children: A systematic review and meta-analysis. BMJ Open. 2024. 14(1), e078849. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2023-078849

American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5. Vol. 5. No. 5. Washington, DC: American Psychiatric Association. 2013. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596

Cabral, M. D. I., Liu, S., Soares, N. Attention-deficit/hyperactivity disorder: diagnostic criteria, epidemiology, risk factors and evaluation in youth. Translational Pediatrics. 2020 V. 9. № 1. C. 104–113. https://doi.org/10.21037/tp.2019.09.08

Clark, L. A., Cuthbert, B., Lewis-Fernández, R., Narrow, W. E., Reed, G. M. Three approaches to understanding and classifying mental disorder: ICD-11, DSM-5, and the National Institute of Mental Health’s Research Domain Criteria (RDoC). Psychological Science in the Public Interest. 2017. Vol. 18, № 2. C. 72–145. https://doi.org/10.1177/1529100617727266

Salari N., Ghasemi H., Abdoli N. et al. The global prevalence of ADHD in children and adolescents: a systematic review and meta-analysis. Ital J Pediatr. 2023. 49, 48. https://doi.org/10.1186/s13052-023-01456-1

##submission.downloads##


Переглядів анотації: 135
Завантажень PDF: 76

Опубліковано

30.12.2025

Як цитувати

Чайковська, Г., & Кожа, Л. (2025). РОЗВИТОК МНЕСТИЧНИХ ФУНКЦІЙ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З РОЗЛАДОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ ТА ГІПЕРАКТИВНОСТІ. Освіта. Інноватика. Практика, 13(10), 140–146. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i10-019

Номер

Розділ

Статті