ДИСКУРСИВНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i9-005Ключові слова:
дискурсивне країнознавство, лінгвокраїнознавча знахідка, німецька мова як іноземна, DACHL-знахідкаАнотація
У статті проаналізовано практичні можливості використання лінгвокраїнознавчих знахідок як ефективного інструменту у вивченні німецької мови з метою розвитку лінгвокультурної компетентності та поглибленого розуміння країнознавчих дискурсів. Статтю підготовлено на основі власного досвіду авторки, здобутого під час міжнародного науково-педагогічного стажування у Гете-Інституті Дрезден 2024, у межах якого зібрано понад двадцять автентичних краєзнавчих DACHL-знахідок. Подальший науковий пошук поглиблено під час участі у підвищенні кваліфікації «Дискурсивне країнознавство та культурологія німецької мови як іноземної» в Жешувському університеті, де авторка мала можливість ознайомитися з новітніми підходами до дискурсивного країнознавства. Лінгвокраїнознавчі знахідки, що охоплюють як матеріальні об’єкти (плакати, квитки, меню, архітектурні споруди), так і цифрові (дописи в соціальних мережах) та емоційні прояви (індивідуальні асоціації), створюють умови для автентичного занурення у німецькомовне освітнє середовище та забезпечують міжкультурний взаємозв’язок між українською та німецькою культурами. Емпіричну основу дослідження становив асоціативний експеримент серед здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету іноземної філології Волинського національного університету імені Лесі Українки, у межах якого зібрано та проаналізовано 100 відповідей, згрупованих за категоріями. Методи порівняння та аналізу дозволили визначити, що лінгвокраїнознавчі знахідки містять цінну інформацію, відсутню у традиційних навчальних матеріалах, і можуть значно збагачувати освітній процес. Результати дослідження свідчать, що застосування цього підходу сприяє інтенсифікації пізнавальної діяльності, підвищує мотивацію здобувачів вищої освіти до вивчення німецької мови, формує інтерактивне освітнє середовище та розширює міждисциплінарний підхід. Окреслено ключові переваги та виклики впровадження лінгвокраїнознавчих знахідок у практику викладання німецької мови.
Посилання
Altmayer, C. (2023). Kulturstudien. Eine Einführung für das Fach Deutsch als Fremd- und Zweitsprache. Berlin: Metzler.
Altmayer, C. (2023). 'Diskursive Landeskunde' in Deutsch als Fremd- und Zweitsprache: Bestandsaufnahme, Herausforderungen und offene Fragen. Brünner Beiträge zur Germanistik und Nordistik, 37(2), 19–33. https://doi.org/10.5817/BBGN2023-2-2.
Badstübner-Kizik, C. (2016). Rezension zu „Mitreden. Diskursive Landeskunde für Deutsch als Fremd- und Zweitsprache“. Deutsch als Fremdsprache, 4, 232–235. URL: https://surl.li/pyeqmp
Dicke, N. (2024). "Roots and Wings" – Projektarbeit im Kunstunterricht zur ästhetischen Persönlichkeitsbildung in der Postdigitalität. In U. Graf, T. Iwers, N. Altner, K. Staudinger (Eds.), Persönlichkeitsbildung in Zeiten von Digitalisierung (pp. 155–167). Bad Heilbrunn: Verlag Julius Klinkhardt. https://doi.org/10.25656/01:28951
Hamann, E., Magosch, Ch., Mempel, C., Vondran, B., Zabel, R., C. Altmayer, C. (Eds.). (2024). Mitreden. Diskursive Landeskunde für Deutsch als Zweit- und Fremdsprache. Unterrichtshandreichung mit Kopiervorlagen und digitalen Extras. Stuttgart : Klett Sprachen GmbH.
Rüger, A. (2020). Wie viel DACH-Prinzip steckt in den DACHL-Fundstücken? In N.Shafer, A.Middeke, S.Hägi-Mead, H.Schweiger (Eds.), Weitergedacht. Das DACH-Prinzip in der Praxis. Materialien Deutsch als Fremd- und Zweitsprache (Vol. 103, pp. 145-162). Göttingen: Universitätsverlag.
Shafer, N., Middeke, A., Hägi-Mead, S., Schweiger, H. (Eds.) (2020). Weitergedacht. Das DACH-Prinzip in der Praxis. Materialien Deutsch als Fremd- und Zweitsprache. Göttingen: Universitätsverlag.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Олена Галицька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
