МЕДІАОСВІТА НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ: З ДОСВІДУ НІМЕЦЬКИХ ДОСЛІДНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i3-002Ключові слова:
аудіальні та візуальні медіа, інтерактивність, літературна освіта, медіа засіб, медіаосвіта, методи викладання, навчання літератури, цифрові медіаАнотація
Сучасний навчальний процес у галузі літературної освіти все більше орієнтується на використання цифрових технологій, що дозволяє розширити традиційні підходи до викладання. У статті розглядається інтеграція нових медіа на уроках літератури на основі досліджень німецьких науковців, зокрема праць М. Кепсера, М. Шварца, Ф. Фредеркінга, Т. Курцрок. Аналізуються функції цифрових медіа у літературній освіті, зокрема їхня роль у процесах читання, письма, аналізу, інтерпретації та творчості учнів. Автори підкреслюють, що традиційні медіа, такі як книги, поступово доповнюються новими формами, включаючи фільми, подкасти та електронні ресурси. Цей розвиток дозволяє розширити межі сприйняття літератури та адаптувати навчальні методи до сучасних вимог. Окрему увагу приділено питанню медіаграмотності, яка є важливою складовою сучасної освіти. Досліджується, яким чином цифрові технології сприяють розвитку критичного мислення, уміння оцінювати інформацію з різних джерел та формуванню усвідомленого ставлення до медіа. Розглядається концепція медіаосвітнього підходу, що включає аналіз цифрового контенту, захист персональних даних, етичне використання медіа та соціальну взаємодію в цифровому просторі. Стаття акцентує на трьох основних підходах до використання цифрових медіа: технічному, фахово-дидактичному та медіаосвітньому. Технічний підхід зосереджується на формуванні базових навичок роботи з цифровими технологіями; фахово-дидактичний – на ефективній передачі навчального матеріалу; а медіаосвітній – на розвитку критичного мислення та етичного використання медіа. Визначено основні виклики, пов’язані з використанням цифрових технологій на уроках літератури, зокрема технічні обмеження, необхідність педагогічної адаптації цифрових інструментів та збереження балансу між традиційними та новими формами роботи з текстом. Обґрунтовано, що успішна інтеграція цифрових медіа у викладання літератури можлива лише за умови їх використання як засобу для досягнення навчальних цілей, а не як самоцілі.
Посилання
Frederking V., Krommer A., Maiwald K. Mediendidaktik Deutsch. Eine Einführung. Berlin: Erich Schmidt Verlag 2008., 319 S.
Frederking V. Symmedialität und Synästhetik. Deutschunterricht in Theorie und Praxis. Handbuch zur Didaktik der deutschen Sprache und Literatur in elf Bänden. Band 8. Baltmannsweiler: Schneider Hohengehren, 2018. S. 3–49.
Kepser M, Abraham U. Literaturdidaktik Deutsch. Eine Einführung. 4. völlig neu überarbeitete Auflage. Berlin: Erich Schmidt Verlag, 2016. 360 S.
Kerres M. Medienentscheidungen in der Unterrichtsplanung. Zu Wirkungsargumenten und Begründungen des didaktischen Einsatzes digitaler Medien. Bildung und Erziehung. 2000. Band 53. S. 19–40.
Kurzrock T. Neue Medien im Deutschunterricht. Grundlagen der Deutschdidaktik. Sprachdidaktik. Mediendidaktik. Literaturdidaktik. Baltmannsweiler: Schneider Hohengehren 2007. S. 178–200.
Möbius T. Empirische Forschung zum Einsatz digitaler Medien im Deutschunterricht. Ein Überblick. Digitale Medien im Deutschunterricht. 2018. Band 8. S. 340–345.
Schwarz M. Der Text des Theseus: Literaturvermittlung zwischen den Medien. Medienimpulse. 56(3), 2018. S. 1–26.
Wermke J. Medienerziehung im Deutschunterricht mit Unterrichtsanregungen zu auditiven Medien. Neue Wege im Literaturunterricht. Informationen. Hintergründe. Arbeitsanregungen. Hannover: Schroedel, 1999. S. 54.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Світлана Бартіш, Наталія Грицак

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.


