ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ПЕРЕДУМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРМЕДІАЛЬНОГО АНАЛІЗУ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol12i4-011Ключові слова:
урок української літератури, інтермедіальність, інтермедіальний аналіз, вивчення художнього твору, учні, міжмистецькі звʼязкиАнотація
У статті розкрито теоретико-методичні основи використання інтермедіального аналізу на уроках української літератури. Описано та проаналізовано наукові праці зарубіжних та українських дослідників з питань інтермедіальності, міжмистецької взаємодії, застосування інтермедіального аналізу для вивчення художніх творів. Визначено спільне та відмінне у наукових твердженнях учених. На основі цього розкрито значення поняття «інтермедіальність», «інтермедіальний аналіз» у контексті вивчення художніх творів. Зʼясовано, що «інтермедіальність» визначається як поєднання різних мистецьких видів у межах одного твору, а «інтермедіальний аналіз» як метод або стратегія вивчення цих зв'язків. Розглянуто теоретичні аспекти інтермедіальності, а також особливості вивчення художніх творів інтермедіальним аналізом. Продемонстровано доцільність застосування інтермедіального аналізу на уроках української літератури. Акцентовано увагу на тому, що інтермедіальний аналіз допомагає розкрити багатогранність та унікальність мистецтва, яке вміло поєднує різноманітні форми і культурні аспекти в єдиному просторі сприйняття, де використовуються візуальні, аудіальні та текстові складові. Показано, що інтермедіальний аналіз стає важливим інструментом для розуміння спільного мовлення мистецтва й глибокого осмислення культурних проявів через їх взаємодію у різних медіаформах. Зазначено, що інтермедіальний аналіз у літературній освіті необхідний для підготовки молодого покоління до складних викликів сучасного світу, а його використання на уроках літератури дозволить учням бачити її як багатовимірне явище. Показано, що інтермедіальний аналіз сприятиме поглибленому розумінню літературних творів через їх взаємозв'язки з іншими медіа, стимулюватиме розвиток критичного мислення, творчих здібностей та аналітичних навичок учнів, відкриє перед ними можливості творчого сприйняття світу та власного місця у ньому. Зазначено, що використання інтермедіального аналізу на уроках української літератури допоможе вчителям покращити якість навчання, зробить процес вивчення художнього твору більш цікавим та ефективним, увиразнить розуміння учнями міжмистецької взаємодії та вплив цих звʼязків на розуміння літератури.
Посилання
Адорно Т. Теорія естетики / пер. з нім. П. Таращук. Київ : Основи, 2002. 518 с.
Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття: слово, знак, дискурс / за ред. М. Зубрицької. 2-ге вид. Львів : Літопис, 2001. 832 с.
Вагнер Р. Твір мистецтва майбутнього. URL: https://maysterni.com/publication.php?id=98944.
Демченко І. Індивідуальний стиль письменника як результат конвергенції мов: (на матеріалі малої прози О. Кобилянської). Вісник Запорізького національного університету: зб. наук. статей. Філологічні науки. 2005. № 1. С. 42-46.
Клочек Г. Методологія системного аналізу художнього твору. Філологічні семінари. 2004. Вип. 7. С. 8-16.
Маценка С. Метамистецтво: словник досвіду термінотворення на межі літератури й музики. Львів : Апріорі, 2017. 120 с.
Наливайко Д. Література в системі мистецтв як галузь порівняльного літературознавства. Слово і Час. 2003. № 6. С. 7-19.
Приходько О. Драматична поема Лесі Українки «На полі крові» як об’єкт сценічної інтерпретації. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип. 42, т. 2. 2021. С. 116-120. https://doi.org/10.24919/2308-4863/42-2-19.
Просалова В. Інтермедіальні аспекти новітньої української літератури : монографія. Донецьк : ДонНУ, 2014. 154 с. URL: https://docplayer.net/72044630-V-a-prosalova-intermedialni-aspekti-novitnoyi-ukrayinskoyi-literaturi.html.
Просалова В. Інтермедіальність як явище мистецтва і метод аналізу. Філологічні семінари. 2013. Вип. 16.
С. 46-53.
Рисак О. Найперше – музика у Слові: проблеми синтезу мистецтв в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст. Луцьк : Вежа, 1999. 402 с.
Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи : антологія / за ред. Д. Наливайка. Київ : Києво-Могилянська академія, 2009. 487 с.
Українська культура : минуле, сучасне, шляхи розвитку : наук. зб. / за ред. В. Виткалова. Рівне : РДГУ, 2017. Вип. 24. 302 с.
Фесенко Є. Інтермедіальні аспекти в літературі. URL: https://nimfilmdpu.mozello.com/vseukranska-nternet-konferencja/porvnjalne-lteraturoznavstvo/params/post/1336728.
Broch H. Gedanken zum Problem der Erkenntnis in der Musik. Der Anbruch. 1934. Jg. 16, Nr. 7. S. 49-60.
Brown C. Music and literature. A comparison of the arts. Athens : University of Georgia Press, 1948. 287 p.
Chukantsova V. Intermediality in the system of approaches to the study of literary texts: advantages and disadvantages. URL: https://intermedialnyy-analiz-v-sisteme-issledovaniya-hudozhestvennyh-tekstov-preimuschestva-i-nedostatki.
Handbuch Literaturwissenschaft. Bd. 1: Gegenstände und Grundbegriffe / Hrsg. von T. Anz. Weimar : Verlag J. B. Metzler, 2007. 379 s.
Literatur und Musik: ein Handbuch zur Theorie und Praxis eines komparatistischen Grenzgebietes / Hrsg. von S. Scher. Berlin : E. Schmidt Verlag, 1984. 431 s.
Rajewsky I. Intermediality, Intertextuality, and Remediation: A Literary Perspective on Intermediality. Intermedialites. 2005. № 6. P. 43-64. https://doi.org/10.7202/1005505ar.
Schröter J. Intermedialität, Facetten und Probleme eines aktuellen medienwissenschaftlichen Begriffs. Marburg : Schüren, 1998. 147 s.
The semantics of the musico-literary genres: method and analysis / ed. by W. Bernhart. Tübingen : Gunter Narr Verlag, 1994. 549 p.
Walzel O. Leitmotive in Dichtungen. Gehalt und Gestalt im Kunstwerk des Dichters. Handbuch der Literaturwissenschaft. Berlin : Akademische Verlagsgesellschaft Athenaion, 1923. S. 358-364.
Walzel O. Wechselseitige Erhellung der Künste. Berlin : Reuther und Reichard, 1920. 120 s.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Мар’яна Ягнич, Наталія Грицак

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.


