ОЦІНЮВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ДРУГОГО (МАГІСТЕРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol12i10-008Ключові слова:
європейська рамка цифрових компетентностей, тестування на платформі «Дія. Освіта», Цифрограм 2.0 для громадян, Цифрограм для вчителівАнотація
У статті проаналізовані стратегічні орієнтири та успішні практики формування цифрової компетентності. Підкреслено важливість диджиталізації в умовах інформатизації системи освіти. Наголошено на необхідності формування у здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти цифрових умінь і навичок. Визначено сутність поняття цифрової компетентності провідними науковцями в галузі педагогічних та суміжних наук. Зосереджено увагу на перевірці рівня цифрової грамотності у процесі національного онлайн тестування на основі онлайн платформи «Дія», де завдання тесту систематизовані за сферами знань європейської рамки цифрових компетентностей DigComp 2.0/2.1 для громадян. Проведено тестування на платформі «Дія» для 143 здобувачів освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти ЗВО «Академія рекреаційних технологій і права» спеціальностей 011 «Освітні, педагогічні науки», 017 «Фізична культура і спорт» та 227 «Терапія та реабілітація». Здобувачі освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти ЗВО «Академія рекреаційних технологій і права» спеціальностей 017 «Фізична культура і спорт» і 227 «Терапія та реабілітація» проходили тестування на онлайн-платформі «Дія» у розділі Цифрограм 2.0 для громадян. Здобувачам освіти спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» було запропоновано пройти тестування на онлайн платформі «Дія» Цифрограм для вчителів. Здійснено кількісне співвідношення результатів онлайн тестування з основ цифрової грамотності. Представлено середні показники правильності відповідей здобувачів освіти другого «магістерського» рівня вищої освіти спеціальності 017 «Фізична культура і спорт» і 227 «Терапія та реабілітація» у блоках тестування Цифрограм 2.0 для громадян та середні показники правильності відповідей здобувачів освіти спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» у блоках тестування Цифрограм для вчителів. Отримані показники вказують на достатньо високий рівень грамотності студентів – більшість результатів представлено рівнями В2/С1.
Посилання
Алєксєєва, С. (2023). Цифрова компетентність: змістові домінанти та тенденції. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка»), 9 (27),70-78. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-9(27)-70-78
Биков, В. (2019). Цифрова трансформація суспільства і розвиток комп’ютерно-технологічної платформи освіти і науки України. Матеріали методологічного семінару НАПН України “Інформаційно-цифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи розвитку», 20-26.
Добровольська, А. (2017). Поняття «цифрова компетентність» і його трактування в контексті вищої освіти майбутніх лікарів і провізорів. Основні напрями розвитку педагогічної науки. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернігів, 20-21 жовтня 2017 року). Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 90-93.
Овчарук, О. (2020). Сучасні підходи до розвитку цифрової компетентності людини та цифрового громадянства в європейських країнах. Інформаційні технології і засоби навчання, 76 (2). 1-13.
Романовський, О., Гриньова, В., Жерновникова, О., Штефан, Л., Фазан, В. (2018). Формування цифрової компетентності майбутніх учителів математики: констатувальний етап. Інформаційні технології і засоби навчання, 65 (3). 184–200.
Стечкевич, О. О. (2022). Формування цифрової компетентності педагога в контексті принципів ключових понять сучасної дидактики. Педагогічні науки: теорія та практика, 4 (44), 156-161. DOI: https://doi.org/10.26661/2786-5622-2022-4-22
Тести. Цифрограм. Дія.Освіта — Тести
Caravello, M., Huertas-Abril, C. A., & Gómez-Parra, M. E. (2020). Improving Teachers’ Digital Competence to Bridge the Language Gap. In C. Huertas-Abril, & M. Gómez-Parra (Eds.), International Approaches to Bridging the Language Gap. Hershey, PA: IGI Global, 67–82.
Huertas-Abril, C. A. (2020). Implementation of Cooperative Learning Strategies to Create 3D-Videos in EFL Teacher Training. In L. Makewa (Ed.),Theoretical and Practical Approaches to Innovation in Higher Education. Hershey, PA: IGI Global. 17–41.
Lennon, M. L., Kirsch, I. S., von Davier, M., Wagner, M. & Yamamoto, K. (2003). Feasibiblity Study for the PISA ICT Literacy Assessment: Report to Network A PISA ICT. ETS ICT Literacy Assessment Report, 69.
Olofsson, A. & Lindberg, O. J. (2008). An Ethical Perspective on ICT in the Context of the Other. In T. Hansson (Ed.), Handbook of Research on Digital Information Technologies: Innovations, Methods, and Ethical Issues. Hershey, PA: IGI Global, 506–521.
Siddiq, Fazilat. (2018). A Comparison Between Digital Competence in Two Nordic Countries. National Curricula and an International Framework: Inspecting their Readiness for 21st Century Education. Seminar.net, 14 (2), 144-159.
DOI: https://doi.org/10.7577/seminar.2977
Tondeur, J., van Braak, J., Valcke, M. (2007). Curricula and the use of ICT in education: Two worlds apart? British Journal of Educational Technology, 38 (6), 962-975. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8535.2006.00680.x
Vuorikari, R., Punie, Y., Carretero Gomez, S., Van den Brande, G. (2016). DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizen. Update Phase 1: The Conceptual Reference Model. Luxemburg Publication Office of the European Union. EUR 27948 EN. DOI: https://doi.org/10.2791/11517
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Оксана Хомік, Тетяна Ліщук-Торчинська, Ігор Сахарук, Степан Борисюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
