НАВЧАННЯ ПОБУДОВИ БЛОК-СХЕМ ДЛЯ РОЗВИТКУ АЛГОРИТМІЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i8-002Ключові слова:
алгоритмічне мислення, блок-схема, візуальне моделювання, обчислювальні методи, професійна підготовка, майбутні вчителі інформатики, дидактичні інструменти, методика навчання програмуванню, цифрові середовища, професійна освітаАнотація
У статті висвітлено результати дослідження, спрямованого на обґрунтування доцільності та ефективності використання блок-схем у процесі вивчення обчислювальних методів як засобу розвитку алгоритмічного мислення майбутніх учителів інформатики. Основна увага приділена специфіці формулювання й опрацювання типових задач з курсу алгоритмізації й програмування (зокрема методів дихотомії, хорд, Ньютона), які мають чітку структуру ітераційного процесу та дозволяють візуалізувати логіку обчислень через блок-схеми. На основі практичної апробації доведено, що включення етапу побудови блок-схеми перед реалізацією коду сприяє глибшому осмисленню кожного етапу обчислення, правильному визначенню умов завершення ітерацій, структуруванню коду та розвитку аналітичних навичок. Розроблено та перевірено ефективність методичного підходу до порівняння альтернативних шляхів розв’язування задачі, що дає змогу студентам зіставляти ефективність методів, кількість ітерацій до збіжності, чутливість до початкових умов, а також складність реалізації й дидактичну доступність для студентів. У межах дослідження було також узагальнено низку методичних рішень щодо інтеграції блок-схем у професійну підготовку майбутніх учителів інформатики. Зокрема, запропоновано поетапну структуру завдань, рефлексивне осмислення побудованих схем, створення навчальних матеріалів на їх основі, а також моделювання уроків із використанням блок-схем як інструмента пояснення. Обґрунтовано, що побудова блок-схем виконує подвійну функцію — когнітивно-візуальну (як інструмент засвоєння алгоритму) та дидактичну (як засіб пояснення й аналізу). Зроблено висновок про необхідність системного включення таких завдань у підготовку майбутніх учителів інформатики як засобу формування в них алгоритмічного мислення, педагогічного передбачення та готовності до викладання інформатики в закладах загальної середньої освіти.
Посилання
Coşkunserçe, O. (2023). Comparing the use of block-based and robot programming in introductory programming education: Effects on perceptions of programming self-efficacy. Computer Applications in Engineering Education, 31(5), 1234–1255. https://doi.org/10.1002/cae.22637
Espinal, A., Vieira, C., & Guerrero-Bequis, V. (2022). Student ability and difficulties with transfer from a block-based programming language into other programming languages: A case study in Colombia. Computer Science Education, 33(4), 567–599. https://doi.org/10.1080/08993408.2022.2079867
Khvorostina, Y., Shamonia, V., & Semenikhina, O. (2025). The connection between the study of mathematics and programming through the prism of scientific and pedagogical research. Вісник науки та освіти, 4(34), 932–945. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-4(34)-932-945
Rudenko, Y., Drushlyak, M., Osmuk, N., Shvets, O., Kolyshkin, O., & Semenikhina, O. (2022). Problems of teaching pupils of non-specialized classes to program and ways to overcome them: Local study. International Journal of Computer Science and Network Security, 22(1), 105–112. https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.1.16
Sanusi, I. T., Cudjoe, E. S., Ayanwale, M. A., & Adepoju, B. (2025). Pre-service teachers’ perception of programming education. SAGE Open, 15(1). https://doi.org/10.1177/21582440251327019
Semenikhina, O. V., & Rudenko, Y. O. (2018). Проблеми навчання програмувати учнів старших класів та шляхи їх подолання. Інформаційні технології і засоби навчання, 66(4), 54–64.
Umezawa, K., Ishida, K., Nakazawa, M., & Hirasawa, S. (2023). Proposal and evaluation of intermediate content for the transition from visual to text-based programming languages. In T. X. Bui (Ed.), Proceedings of the 56th Hawaii International Conference on System Sciences (pp. 83–92). https://doi.org/10.24251/HICSS.2023.011
Дегтярьова, Н., Петренко, С., & Удовиченко, О. (2023). Робота з графічними віджетами при вивченні мови програмування Python в закладах загальної середньої освіти. Освіта. Інноватика. Практика, 11(4), 26–34. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i4-004
Кобильник, Т., Когут, У., & Жидик, В. (2021). Методичні аспекти вивчення основ алгоритмізації і програмування мовою Python у шкільному курсі інформатики у старших класах. Фізико-математична освіта, 31(5), 36–44. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-006
Пенко, В., & Пенко, О. (2023). Використання візуалізації на різних етапах вивчення дисципліни «Програмування». Освіта. Інноватика. Практика, 11(2), 31–39. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i2-005
Юрченко, А. О., Семеніхіна, О. В., Хворостіна, Ю. В., & Удовиченко, О. М. (2019). Навчання програмувати в старшій школі крізь призму чинних навчальних програм. Фізико-математична освіта, 2(20), Ч.2, 47–54.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій Бобокало, Артем Юрченко, Олена Семеніхіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
