ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Анотація

У статті подано теоретичне дослідження сутності та специфіки цифрової компетентності як складової професійної компетентності студентів філологічних спеціальностей. Визначено, що важливим результатом професійної підготовки студентів філологічних спеціальностей є формування однієї з ключових компетентностей, а саме цифрової.

Проаналізовано категорійне поле дослідження та зміст базових понять: цифрова компетентність та професійна компетентність. З’ясовано, що в ході підготовки майбутніх фахівців формуються наступні компетентності: ключові, предметні, загальногалузеві. Професійні компетентності поділяються на базові та ключові. Перші формуються на основі здібностей, знань, умінь, що легко застосовуються у фаховій діяльності. Ключові компетентності проявляються у всіх видах діяльності та взаємозв’язку зі світом, характеризують духовний світ особистості.

 З’ясовано, що ефективне формування цифрової  компетентності майбутнього фахівця-філолога визначається структурним змістом освітнього процесу  у сукупності впроваджувальних компонентів: мотиваційно-ціннісних, оперативно технологічних, рефлексивно-оціночних і творчих. Сучасний перекладач на сьогодні має широке функціональне поле діяльності, і як наслідок, різноманітні завдання в області гуманітаристики в цілому та філології зокрема, якісна реалізація яких залежить від рівня підготовки філологів у закладі вищої освіти, від цілеспрямованого упровадження провідних положень компетентністного підходу в освіті, що передбачає результативну спрямованість навчально-виховного (освітнього) процесу, від формування фахівця, здатного до творчості, створення різнотипної наукової продукції, самоаналізу та роботи в жорстких конкурентних умовах. Досліджено, що механізмами формування цифрової компетентності майбутнього філолога є: мотивація, установка, рефлексія та творчий стиль.