ДИНАМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОТРЕБ У ВИКЛАДАННІ ESP: ПОЄДНАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ ПІДХОДІВ ТА ШІ-АНАЛІТИКИ РИНКУ ПРАЦІ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i8-010Ключові слова:
аналіз потреб, ESP, штучний інтелект, динамічні професії, навчальні програми, ринок праціАнотація
Стаття присвячена дослідженню проблеми оновлення аналізу потребу викладанні англійської мови для спеціальних цілей (ESP) в умовах швидкозмінних професійних сфер, зокрема ІТ, цифрового маркетингу та біотехнологій. У традиційних підходах аналіз потреб розглядається як одноразова процедура, що забезпечує узгодження навчальних програм із поточними вимогами роботодавців і студентів. Проте динаміка сучасного ринку праці робить такі результати швидко застарілими, що знижує ефективність ESP-курсів та мотивацію здобувачів. У статті обґрунтовано необхідність безперервного й циклічного оновлення аналізу потреб, яке поєднує класичні інструменти (анкети, інтерв’ю, фокус-групи, аналіз робочих завдань) із можливостями штучного інтелекту та аналітики великих даних. Особлива увага приділяється використанню AI-алгоритмів для моніторингу вакансій, аналізу професійних компетентностей, прогнозування майбутніх тенденцій і виявлення міждисциплінарних умінь, необхідних у глобалізованій економіці. Запропоновано концептуальну модель «динамічного аналізу потреб», що включає три рівні: (1) постійний збір і аналіз даних від студентів і викладачів; (2) AI-орієнтований аналіз ринку праці та професійних стандартів; (3) гнучке оновлення програмного забезпечення та навчальних курсів відповідно до виявлених змін. Показано, що така модель здатна забезпечити актуальність ESP-курсів, підвищити якість підготовки випускників і їх конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Практична значущість полягає у створенні інструментарію для адаптивного освітнього середовища, здатного реагувати на виклики цифровізації та інтеграції України у світовий освітній простір. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці алгоритмів оцінювання ефективності динамічного аналізу потреб та порівнянні його результатів у різних професійних сферах.
Посилання
Ahmed, S. M. A. A., Taha, A. R. A., Hussain, S., & Hayat, A. (2023). Enhancing the teaching and learning of English for Specific Purposes (ESP) with ChatGPT. International Journal of Technology and Education Research, 1(3), 40–50.
Alexa, O.-A. (2023). Latest trends in ESP teaching. Journal of Public Administration, Finance and Law, 30(Special Issue 5), 7–13. https://doi.org/10.47743/jopafl-2023-30-01
Airey, J. (2016). EAP, EMI, CLIL, and LSP: A matter of design. Journal of English for Academic Purposes, 21, 1–12. https://doi.org/10.1016/j.jeap.2015.11.004
Arnó-Macià, E., Aguilar-Pérez, M., & Tatzl, D. (2021). Engineering students’ perceptions of ESP courses in support of EMI learning. English for Specific Purposes, 62, 58–72. https://doi.org/10.1016/j.esp.2020.12.002
Arnó-Macià, E., Rueda-Ramos, C., & Cassany, D. (2020). Engineering undergraduates’ perceptions of ESP courses: Content relevance, materials and motivation. ESP Today, 8(1), 1–23. https://doi.org/10.18485/esptoday.2020.8.1.1
Avsheniuk, N., & Seminikhyna, N. (2020). Challenges of teaching and learning Business English in Ukrainian universities. Arab World English Journal: Special Issue on English in Ukrainian Context, 68–78. https://doi.org/10.24093/awej/elt3.6
Biggs, J., & Tang, C. (2011). Teaching for quality learning at university (4th ed.). Open University Press.
Chen, Y., Hsu, C., & Chen, C. (2019). Designing context-aware ESP environments. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 16(1), 23. https://doi.org/10.1186/s41239-019-0156-1
Costa, F., & Mastellotto, L. (2022). The role of English for Specific Purposes (ESP) in supporting the linguistic dimension in English-medium instruction (EMI). CLIL Journal of Innovation and Research in Plurilingual and Pluricultural Education, 5(2), 37–52. https://doi.org/10.5565/rev/clil.91
Dou, A. Q., Chan, S. H., & Win, M. T. (2023). Changing visions in ESP development and teaching: Past, present, and future vistas. Frontiers in Psychology, 14, Article 1140659. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1140659
Fedorenko, S., & Kravchenko, T. (2023). Multimodal resources and students’ motivation in English for Specific Purposes. Arab World English Journal, 14(1), 59–70. https://doi.org/10.24093/awej/vol14no1.5
Fraser, S., Higa, M. K., & Davies, W. (2023). Delivering an ESP pedagogic word list: Integrating corpus analysis, materials design, and software development. Languages, 10(3), Article 46. https://doi.org/10.3390/languages10030046
Guillén-Galve, I., & Vela Tafalla, M. A. (2023). Editorial: Digital genres and multimodality. ESP Today, 11(2), 198–212. https://doi.org/10.18485/esptoday.2023.11.2.0
Litvinchuk, A., Kupchyk, L., Danyliuk, O., & Dziuba, M. (2020). The impact of reflective practice questionnaires on tertiary language education. Arab World English Journal: Special Issue on English in Ukrainian Context, 90–101. https://doi.org/10.24093/awej/elt3.8
Matiichuk, K., et al. (2021). Information technologies in the formation of foreign language competence. Scientific Journal of Chernivtsi National University, 843, 120–127.
Pazoki, A., & Alemi, M. (2020). Students’ attitudes toward ESP courses: The impact of needs analysis. Journal of Language and Linguistic Studies, 16(3), 1483–1497. https://doi.org/10.17263/jlls.803941
Rogers, J., Hwang, H., & Lee, Y. (2021). Multi-word units in academic English: A corpus-based study. Journal of English for Academic Purposes, 50, 100966. https://doi.org/10.1016/j.jeap.2021.100966
Volkova, T. (2021). Corpus-informed teaching of English for Specific Purposes: Benefits and challenges. Computer-Assisted Language Learning and Corpus Linguistics, 7(2), 43–56.
Zarichna, O., Buchatska, S., Melnyk, L., & Savchuk, T. (2020). Content and language integrated learning in tertiary education: Perspectives on terms of use and integration. East European Journal of Psycholinguistics, 7(1), 58–75. https://doi.org/10.29038/eejpl.2020.7.1.zar
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Катерина Лисенко, Анжела Гордєєва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
