ВИКОРИСТАННЯ ІГОР У РОЗВИТКУ ВЕРБАЛЬНО-ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i4-010Ключові слова:
розвиток, вербально-логічне мислення, діти з порушеннями мовлення, психолого-педагогічний супровід, ігри, гейміфікаціяАнотація
Пріоритетом освіти наразі позиціонується індивідуальний розвиток дитини як основна цінність освітнього впливу. Психолого-педагогічне підґрунтя організації навчально-виховного процесу в межах молодшої школи має акцентувати зусилля на активному розвитку дітей, забезпеченні сприятливих умов для комунікації, опанування дітьми стійких навичок вербально-логічного мислення. Особливої ваги зазначене набуває в контексті психолого-педагогічного супроводу дітей із особливими освітніми потребами. Метою дослідження є аналіз потенціалу ігрових педагогічних технологій для розвиту вербально-логічного мислення у межах корекційно-розвивальної роботи з дітьми молодшого шкільного віку з порушеннями мовлення. У дослідженні обґрунтовано, що феномен мислення позиціонується важливою психічною компонентою, що володіє тісним взаємозв’язком з усіма пізнавальними процесами та формує основу не лише інтелектуальному потенціалу дитини, але й її загального розвитку. Встановлено, що на відміну від дітей із нормотиповим психофізичним розвитком, для дітей із порушеннями мовлення характерними є зниження продуктивності мисленнєвих процесів у ході виконання вербальних завдань та безпосередня залежність процесів мисленнєвої діяльності від специфічних мовленнєвих порушень. Досліджено аспекти впливу психологічних чинників на мовленнєвий розвиток та логічне мислення дітей молодшого шкільного віку. У дослідженні проведено теоретичний аналіз сучасних наукових джерел із досліджуваної проблематики. Окреслено основні параметри та методи дослідження, що ідентифікують рівень розвитку вербально-логічного мислення у дітей. Встановлено, що розвиток вербально-логічного мислення спрямований на опанування дітьми вмінь класифікації, узагальнення слів за типовими ознаками предметів, а також відповідної аналітики та формування висновків. Досліджено роль ігор у розвитку вербально-логічного мислення. Доведено, що гейміфікація володіє значним потенціалом в контексті формування сприятливого психологічного середовища у процесі навчання, сприяє розвитку не лише вербально-логічних мисленнєвих процесів, але й комунікаційної компетентності дітей з порушеннями мовлення, що гарантує більш успішну їх соціалізацію.
Посилання
Avital B., Hershkovitz A., Israel-Fishelson R. Associations between computational thinking and figural, verbal creativity. Thinking Skills and Creativity. 2023. № 50. 101417. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2023.101417
Aras C., Aslan D. The effects of “I can problem solve program” on children’s perspective taking abilities. International Journal of Evaluation and Research in Education. 2018. Vol. 7. № 2. Р. 109–117. https://doi.org/10.11591/ijere.v7.i2.pp109-117.
Kaderavek J. N., Henbest V. S. Language disorders in children: Fundamental concepts of assessment and intervention. Plural Publishing, 2024.
Kelley L. Solution stories: A narrative study of how teachers support children’s problem solving. Early Childhood Education Journal. 2018. Vol. 46. Iss. 3. Р. 313–322. https://doi.org/10.1007/s10643-017-0866-6.
Liu Y., Odic D., Tang X., Ma A., Laricheva M., Chen G., Milner-Bolotin M. Effects of robotics education on young children’s cognitive development: A pilot study with eye-tracking. Journal of Science Education and Technology. 2023. №32(3). Рр. 295-308. https://doi.org/10.1007/s10956-023-10028-1
Maor R., Paz-Baruch N., Grinshpan N., Milman A., Mevarech Z., Levi R., Zion M. Relationships between metacognition, creativity, and critical thinking in self-reported teaching performances in project-based learning settings. Thinking Skills and Creativity. 2023. № 50. 101425. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2023.101425
Marić M., Sakač M. Metacognitive components as predictors of preschool children’s performance in problem-solving tasks. Psihologija. 2018. Vol. 51. Iss. 1. Р. 1–16. https://doi.org/10.2298/PSI161123007M.
Marić M., Sakač M. Metacognition in preschool children-indicators, developmental and socioeducational differences. Československá Psychologie: Časopis Pro Psychologickou Teorii a Praxi. 2020. Vol. 64. Iss. 1. P. 1–17.
O’Reilly C., Devitt A., Hayes N. Critical thinking in the preschool classroom – A systematic literature review. Thinking Skills and Creativity. 2022. Vol. 46. Art. 101110. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2022.101110.
Peristeri E., Andreou M. Intellectual development in young children with autism spectrum disorders: A longitudinal study. Autism Research. 2023. №17(3). Рр. 543-554. https://doi.org/10.1002/aur.3089
Saar V., Komulainen E., Levänen S. The significance of nonverbal performance in children with developmental language disorder. Child Neuropsychology. 2023. №29(2). Рр. 213-234. https://doi.org/10.1080/09297049.2022.2077324
Thornhill-Miller B., Camarda A., Mercier M., Burkhardt J. M., Morisseau T., Bourgeois-Bougrine S., Lubart T. Creativity, critical thinking, communication, and collaboration: assessment, certification, and promotion of 21st century skills for the future of work and education. Journal of Intelligence. 2023. Vol. 11(3). №54. https://doi.org/10.3390/jintelligence11030054
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Тетяна Цегельник, Віра Поліщук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
