РОЗВИТОК МЕДІАОСВІТИ В КІНЦІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
DOI:
https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i10-004Ключові слова:
медіаосвіта, медіаграмотність, медіаінформаційна грамотність, мультиграмотність, трансграмотність, медіапедагогіка, медіакультура, порівняльна педагогіка, інформаційне суспільствоАнотація
У статі проаналізовано стан дослідження розвитку медіаосвіти у кінці ХХ – на початку ХХІ століття у працях вітчизняних науковців. Інформаційною базою дослідження став масив наукових праць, представлений на офіційному сайті Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Досягнення мети статті уможливило використання загальнонаукових методів: аналізу, синтезу, порівняння, конкретизації та узагальнення. На основі застосування проблемно-хронологічного критерію виокремлено та схарактеризовано інтерпретаційні роботи, зокрема дисертаційні й монографічні праці, статті у періодичних фахових виданнях, що присвячені теоретичним і практичним аспектам медіаосвіти. Науково-теоретичний аналіз педагогічних джерел розвитку медіаосвіти у кінці ХХ – початку ХХІ століття уможливив виокремлення таких груп публікацій: основні підходи до трактування понять «медіаосвіта», «медіаграмотність»; ретроспектива становлення медіаосвіти в Україні та зарубіжжі; розвиток медіакультури майбутніх учителів та здобувачів освіти; формування медіакомпетентності, медіаінформаційної грамотності у контексті підготовки майбутніх педагогів; виховні можливості медіаосвіти; підготовка майбутніх учителів до використання медіазасобів у навчанні. Обґрунтовано, що результатами медіаосвіти є медіакомпетентність, мультиграмотність (охоплює медіаграмотність, цифрову, інформаційну, медіацифрову, технологічну, функціональну грамотність) та медіакультура. До перспективного напряму подальших досліджень зараховано особливості медіаосвіти та медіапедагогіки в українських та польських університетах в історико-педагогічній ретроспективі.
Посилання
Деренюк М.П. Основні підходи до тлумачення поняття медіаосвіти у польській та українській педагогічній науці. Наукові інновації та передові технології: журнал (Серія Педагогіка»). 2023. № 12(26). С. 546-558. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-12(26)-546-558.
Зюсс Д., Ламперт К., Трюльцш-Війнен К. Медіапедагогіка: навчальний посібник пер. з нім. В. Климченка, В. Олійника / за загал. ред. В. Іванова. К. : Академія української преси, Центр вільної преси, 2023. 300 с.
Інфомедійна грамотність – невід’ємна складова навчального процесу закладу вищої освіти : збірник статей / Редкол. : В. Ф. Іванов (голов. ред.) [та ін.]. Київ : Академія української преси, IREX, Центр Вільної преси, 2021. 400 с.
Наумук І. М. Формування медіакомпетентності майбутніх учителів інформатики в педагогічних університетах : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Мелітополь, 2016. 20 c.
Поляничко З. О. Медіаосвіта у контексті інформатизації шкільної освіти у Республіці Польща в умовах євроінтеграції. Технологічний аудит и резерви виробництва. 2014. № 1(4). С. 42-44.
Резолюція, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 25 березня 2021 р. URL: https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N21/076/44/PDF/N2107644.pdf?OpenElement.
Царлова І. В. Медіаосвіта школярів під час вивчення творів про ідентичну пам’ять і національну ідентичність. Наукові праці. Сер. : Філологія. Літературознавство. 2010. Т. 135, Вип. 122. С. 89-92.
Юзик О. П. Медіаосвіта у підготовці майбутніх учителів інформатики у Польщі: з історії становлення та впровадження. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Серія : Педагогічні науки. 2021. Вип. 13. С. 165-170.
Divina Frau-Meigs. Transliteracy and the digital media: theorizing media and information literacy. International Encyclopedia of Education. 2023. Pp. 590–604.
Pottinger I. Lernziel Mediaenkompetenz. Munchen: KoPad-Verlag, 1997. 272 p.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Олена Кірдан, Олександр Кірдан

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.


